Головна Літературна колекція Розвиток мовлення наймолодших. Дитячі пісні
Розвиток мовлення наймолодших. Дитячі пісні
Неділя, 15 травня 2011, 21:38

Хвалилася дівчина:
«В мене коса до пояса,
В мене личко, як яблучко.
В мене очки, як терночок,
В мене брівки, як шнурочок».



Ой дівчина манюсінька,
Яка ж бо ти гарнюсінька;
За косою барвіночок,
Ще й рученька білюсінька.


У нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка!
Тільки він та вона,
Та старий, та стара,
Та Іван, та Степан
Та Василь, та Панас,
Та той хлопець, що в нас,
Та дві дівки косаті,
Та два парубки вусаті,
Та дві Христі в намисті,
Та дві ляльки в колисці.


— Добрий вечір, зайчику,
Куди йдеш?
Скажи мені правдоньку,
Де живеш?
— Отут живу в хатоньці
Край води,
А ти туди, лисонько,
Не ходи!


Ой на горі жито –
Сидить зайчик.
Сидить собі ще й моргає,
Ще й ніжками чеберяє,
Бо він зайчик!
Ой, на горі просо -
Сидить зайчик.
Сидить собі ще й моргає,
Ще й ніжками чеберяє,
Бо він зайчик!
Ой, на горі гречка -
Сидить зайчик.
Сидить собі ще й моргає,
Ще й ніжками чеберяє,
Бо він зайчик!
А лисичка бачить
Та й думає:
«Якби такі ніжки мала,
То й я б собі чеберяла,
Як той зайчик!»


Ой, на горі жито -
Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик! Як той зайчик!
Ой, на горі просо -
Сидить зайчик.
Він ніжками чеберяє.
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик! Як той зайчик!
Ой, на горі гречка -
Сидить зайчик.
Він ніжками чеберяє.
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик! Як той зайчик!


- Зайчику, зайчику, де ти був?
- У млині, у млині.
- Що ти видав?
- Муку.
- Чом ти не взяв?
- Я взяв цілий мішок,
Та набігли собаки,
Та забили мені баки,
Я й розсипав.


Я лисичка, я сестричка,
Не ходжу без діла,
Я гусятка пасла,
Полювать ходила.
А сьогодні, у неділю,
Треба відпочити,
Свою хатку гарнесенько
Треба прикрасити.
А щоб краща, а щоб краща
Була моя хатка,
Піти треба у гайочок
Квіточок нарвати.


Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки-чубарочки,
До млина носили.
Цап меле, цап меле,
Коза засипає,
А маленьке козенятко
На скрипочку грає.
Танцюй, танцюй, зозуленько,
Ніженьками туп-туп,
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.
А вовчок-стрячок
З лісу виглядає,
Та на біле козенятко
Скоса поглядає.


- Козачок, козачок,
Підкуй мені чобіток,
А я тобі, козачок,
Дам за те п'ятачок.
- Я не хочу кувать,
В мене ручки болять.


Ой, чого ти, земле,
Молодіти стала,
Наче та дівчина,
В оксамит убралась.


Жали женчики, жали,
Серпики поламали,
Серпики золотії,
Женчики молодії.


Ой, цюні, цюні, цюні,
Пішов котик до кицюні,
А кицюня хитра була
Й вареничків роздобула.


Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувати –
За вушечко витягати.
Витяг кицю за вухо
Та й посадив де сухо.
Киця котика не бачить,
Сидить собі та й плаче:
- Одна була хустина,
Та й ту в воду впустила!


Бом-бом, дзелень бом!
Загорівся кицчин дім!
Біжить курочка з відром,
Біжить півничок з цебром,
Бім-бім, дзелень бім,
Щоб гасити кицчин дім.
Бім-бім, дзелень бім!
Біжить котик з помелом.


Ой, ти, коте Марку,
Ходиш по ярмарку –
Не торгуєш, не купуєш,
Тільки робиш сварку.
Геть побив горнятко,
Сполохав курчатко,
Вкрав у баби сало,
Ще й кричиш, що мало.


В цьому дворку, як у вінку!
Там господар, як виноград,
Там господиня, як калина,
Їхні сини, як соколи,
Їхні дочки, як квіточки,
Сад садили, сад поливали,
Вищий мене, кращий мене.


Козуню-любуню,
Пристань до мене.
Добре тобі буде
Жити у мене:
У мене водиця
Віконцем тече,
У мене горобчик
Хліба напече,
У мене лисиці
Спечуть паляниці,
У мене ведмідь
І зварить обід.


Як жив собі дідчик з бабкою
Та загородив хлівчик за хаткою.
А в тім хлівці чотири вівці,
І коничок-спупачок,
І кізонька-білохвостенька.


Ой, не коси, бузьку, сіна,
Заросишся по коліна.
Нехай чапля сіно косить,
Бо високу сукню носить.


Що то за коза,
Що то за дивна!
Ходила коза
По диких степах,
По темних лугах.
Десь узявся заєць,
Став козу лаять:
Ти своїм діткам
Не господиня.
Ти б взяла серпок,
Побігла в степок,
Нажала б снопок,
Нагодувала
Своїх діточок, козеняток.


Їхав цап дорогою,
А цапиха долиною;
Знайшов цап кремінець,
А цапиха гребінець;
Цап вогонь креше,
А цапиха голову чеше.


Ішов Іванко на бережок,
Гнав перед собою п'ять овечок,
А шостого барана
З золотими рогами.


На морі-морі,
Синім роздоллі,
Там шука-риба грала,
Золотеє перо мала,
Сама собі дивувала,
Що хороше вигравала.


Над річкою, над бистрою,
Там журавочка купалася,
На бережку сушилася,
На всі краї дивилася.


До бору, зозулько, до бору,
Там тобі гніздечко звите,
Зеленою рутою покрите.
Там тобі ягідки суниці,
Там тобі водиця з криниці.


Полинь, соколю, по полю,
Збирай галочки до бору: -
- До бору, галки, до бору,
Ой, годі бути на полі.
Ми тутечки не гуляли,
Тільки квіточки зривали,
Тільки квіточки зривали,
Дівочкам вінок сплітали.


Качка йде –
Каченят веде
На попасочку,
На порясочку,
На холодну водицю,
На зелену травицю.


Кукуріку, півнику,
Золотий гребінчику,
На соломці спав,
Зараненько встав.
Пішов по водичку,
Найшов молодичку.
Молодичка кумина
По городі ходе,
По леваді броде,
Травичку щипає,
Теляткові дає,
А телятко: Ме!
До корови йде.


Котик з хати вибіг: няв!
За ним песик: гав, гав, гав!
Курка з плота: куд-ку-дак!
А качатко: кряк!
А ягнятко: ме, ме, ме!
За ним гуска: ге, ге, ге!
Соловейко: тьох, тьох, тьох!
А пацятко: рох!


Вийся, віночку, гладко,
Як червоніє ябко.
Із барвінку зеленого
А й з вівса жовтейкого.


А горобчик до синички ходив,
По колосочку та пшеничку носив. –
- Ти синичко, ти сестричко моя,
Така ж бо ти любо-милая!


Ой, на ставу пливе м'ята,
На тій м'яті каченята, -
Одно друге доганяє,
Кожне собі пару має.
На печі індик
Озувається.
До нього індичка
Озивається:
Індиче-інде,
Ходімо деінде,
Бо тут зимонька,
Мерзнуть крилонька.


Де ти, калино, росла,
Що такая виросла,
Тонкая, високая,
На листочку широкая?
- Росла я при криниці,
При зимненькій водиці.
Де ти, барвіночку, ріс,
Що такий красний виріс?
- Ріс я в лісі при криниці,
При студененькій водиці,
Мене вода підходила1,
Мене вода холодила.


Йдіте, дівойки, в долину,
По червоную калину,
Наламаємо квіточок
Та й обтечемо віночок.


- Калинко, калинко,
Чому в полі стоїш?   
Чи ти ся, калино,
Дощику не боїш?
- А я, молодейка,
Дощу ся не бою.
Де-м ся уродила,
Там собі постою.


- Ой, ти, весна, ти, весна,  
Ти із чим до нас прийшла?
- Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком.


Розлилися води
На чотири броди.
Ой, діти-квіти,
Весна красна,
Зілля зелененьке.
Тьох-тьох, тьох-тьох,
Тьох-тьох, тьох, тьох, тьох.


Ой, сніжку, ти, сніжку білесенький,
Піди на доріжку помалесеньку.
На білі килими підуть діти
Ніжками малими тупотіти.
Вгору саночки на горбочок,
Долом саночки на ставочок.
Перейдем скоренько доли-гори,
Вже нас Морозенко не догоне.


Пісенька, якою закликають весну


Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Весна наша красна!
Що ж ти нам принесла?
- Дівкам та по квіточці,
Хлопцям та по дудочці.


Розлилися води
На чотири броди.
У першому броді
Соловейко щебетав,
Зелені садки розвивав.
У другому броді
Зозуленька кувала,
Літечко казала.
У третьому броді
Коничок іржав,
Він доріженьку відчував.


Ой, чого ти, жайворонку,
Рано з вирію вилітав?
Ще по горах ніженьки лежать,
По долинах криженьки стоять.
- А я тії сніженьки
Крильцями розмечу,
А я тії криженькі
Ніжками потопчу!


Да весна, весна, днем красна,
Да що ти нам, весно, принесла?
- Да принесла я вам літечко,
Зеленеє житечко,
Де хрещатенький барвінок,
Де запашненький васильок.


Вишні-черешні розвиваються,
Синє озеро розливається.
Ясне сонечко усміхається,
Жито силоньки набирається.


Розвивайся, розцвітайся,
Вишневий садочку,
Щоб діждати і нарвати
Ягід повну бочку.


Та вже ячмінь колос викидає,
Соловейко голос покидає;
Та й вже ячмінь колос той викинув,
Соловейко голос свій покинув.
У ячмені колос наростився,
Соловейка голос ізмінився.


В понеділок раненько
Купалося соненько.
Так воно купалося.
Аж море виливалося.


Да весна, весна, днем красна,
Да що ти нам, весно, принесла?
- Да принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко,
Ще й озимая пшениця
І усякая пашниця.
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.


Ой, шаріла2 вишенька, шаріла,
А під нею дівчина сиділа.
- Ой, не сиди, дівчино, не сиди,
Взуйся собі в черевички та й ходи.


Ой, ти, вишньо солодкувата, Чого ти довго в полі стоїш?
- Я в полі стою і літечко жду.
Літечко прийде - сильно зацвіту,
Сильно зацвіту, вишеньку зроджу,
Зроджу вишеньку чорнявеньку.
Поливайте мене, хоч і раненько.


Нумо звідси, нумо звідси,
Осінь з холодом прийшла.
Журавлям вже стало кепсько, -
Полетять шукать тепла.
Ой, ходила павонька по горі,
Погубила пір'ячко по траві.
Там Олеся гуляла,
Пір'ячко збирала,
Пір'ячко збирала,
В подушечки клала.



Підходила1 - напувала.
Шаріла2 - червоніла.