Головна Літературна колекція Розвиток мовлення наймолодших. Ігри – жартівливі діалоги
Розвиток мовлення наймолодших. Ігри – жартівливі діалоги
Неділя, 15 травня 2011, 21:30
  • Чого діду плачеш?
  • Мишка укусила.
  • А де ж тая мишка?
  • Під пічку побігла.
  • А де ж тая пічка?
  • Водою залило.
  • А де ж та вода?
  • Воли попили.
  • А де ж ті воли?
  • Вовки поїли.
  • А де ж ті вовки?
  • У ліс побігли.
  • А де той ліс?
  • Огонь попалив.
  • А де ж той огонь?
  • Річка залила.
  • А де ж тая річка?
  • Воли попили.
  • А де ж ті воли?
  • Вовки поїли...

 



Були собі дід та баба,
А в них садок,
А за садком ставок,
А в ставку рак,
А хто хоче байки —
Той дивак.


Були собі журавель та журавочка,
Накосили сінця повні ясельця.
Наша пісня гарна й нова,
Починаймо її знову:
Були собі журавель та журавочка...


Оце пісня ловка, ловка,
Ловка та не вся.
Купив циган порося,
А циганка вовка.
Оце пісня ловка, ловка,
Ловка та не вся.
Купив циган порося...


Послухайте, люди,
Довга байка буде!
Був собі раз горобець,
Бабі збив новий горнець.
Баба каже: — Горобець!
Підіб'ю йому крильця!
Чи казати знов з кінця?
Як казати, то казати:
Був собі раз горобець...


Кажу, кажу казку
Про бабу Палажку
І про діда Патуся.
От і казочка уся.


Скажу вам, діти, казку,
Приніс зайчик дров в'язку,
Поколов їх дрібненько,
Зварив кашу хутенько,
Кашка була солоденька,
Моя казка коротенька.


Був собі дід Монька,
Тримався злегонька:
Шапочка капустяна,
Дашок солом'яний.
Сірі бички мав,
На припічку запрягав.
Гов, тп-р-р, до ярма!
Обернувся та й нема.


Жив собі дід Сажка,
На ньому була синя семиряжка,1
На голові шапочка,
Під носом капочка,
На семиряжці латочка.
Чи хороша моя казочка?


Жили були собі дід та баба,
Була в них вівця.
Почнемо з кінця.
Жили були собі дід та баба,
Була в них вівця...


Був собі чоловік Сажка,
На поясі мідяна пряжка,
Свиточка-семиряжечка,
А на спині синя латочка.
Гарна моя казочка?
Ти кажеш: гарна,
І я кажу: гарна.
Був собі чоловік Сажка...


Був собі хлопчик Іванчик,
На ньому сірий каптанчик,
Червоненька шапочка,
Чи хороша моя казочка,
Чи казати, чи ні?
І ти кажеш: — Казати!
І я кажу: — Казати!
Був собі хлопчик Іванчик...


Розкажу вам, діти, казку:
Приніс зайчик дровець в'язку,
Поколов їх дрібнесенько,
Зварив кашку швидесенько,
Кашка солоденька,
Моя казка коротенька.


 

  • Ми з тобою йшли?
  • Йшли.
  • Кожух знайшли?
  • Знайшли.
  • Я тобі кожух дав?
  • Дав.
  • Ти кожух узяв?
  • Узяв.
  • А де ж він?
  • Та що?
  • Та кожух!
  • Та який?
  • Ну ми з тобою йшли?
  • Йшли.
  • Кожух знайшли?..



Жив собі рак,
Мав сто гармат,
Пішов з лелеками воювать,
Та злякався.
І в воду сховався,
А з води та в вершу.
Почну я казочку зпершу.
Жив собі рак...


Був собі дідусь старенький,
Жив у хатці маленькій,
Сірі бички мав,
На причіпку запрягав.
От і казці кінець,
Пішла баба у танець,
А за нею горобець,
Викрутасом, вихилясом,
Молодець горобець!


Був собі Будько,
Мав халабудку,
І ставок, і млинок,
І капусти шматок.
І штани портяні,
Що дерлися по стіні.
Гарна моя байка чи ні?
Ти кажеш: — Гарна!
І я кажу: — Гарна!
Був собі Будько...
Або
Ти кажеш: — Погана!
І я кажу: — Погана!
Був собі Будько...


Ішов індик з індичкою,
Ішов понад водичкою.
Розгубились індичатка,
Та й розплакались дівчатка.
Вернувсь індик з індичкою,
Ведуть дітей травичкою.
Йдуть веселії дівчатка,
Бо знайшлися індичатка.
Починаймо все спочатку...


Прослужив я в пана рік,
Заслужив я курку в рік.
Що за щастя, небораку,
Як та курка: куд-ку-да-ку,
По садочку ходить,
Курчаточок водить.
Прослужив я другий рік,
Заслужив я качку в рік.
А та качка: кряку-кряку,
А та курка: куд-ку-да-ку,
По садочку ходять,
Курчаточок водять.
Прослужив я третій рік,
Заслужив я возик в рік.
А мій возик: скрипу-скрипу,
А та качка: кряку-кряку,
А та курка: куд-ку-да-ку,
По садочку ходять,
Курчаточок водять.
Прослужив я п'ятий рік,
Заслужив я коня в рік.
А мій коник: тупу-тупу,
А мій возик: скрипу-скрипу,
А та качка: кряку-кряку,
А та курка: куд-ку-да-ку,
По садочку ходять,
Курчаточок водять.


Добре, та не дуже

  • Здоров!
  • Здоров!
  • А що нового?
  • Нічого, шага2 тільки знайшов.
  • Це добре.
  • Не дуже-то й добре, бо щербатий.
  • Це погано.
  • Не дуже-то й погано, бо хоча й щербатий, а мірку гороху на нього купив.
  • Це добре.    .
  • Не дуже-то й добре, бо з червоното-чиною.
  • Це погано.
  • Не дуже-то й погано, бо хоч і з червоточиною, а свиню цим горо­хом вигодував.
  • Це добре.
  • Не дуже-то й добре, бо вовк свиню вкрав.
  • Це погано.
  • Не дуже-то й погано, бо я вовка вбив.
  • Це добре.
  • Не дуже-то й добре, бо пан шкуру забрав.



  • Мишко, мишко, де була?
  • В селюка, в селюка.
  • Що робила?
  • Діточок гляділа.
  • Що заробила?
  • Шматок сала.
  • Де поділа?
  • На шафочці.
  • Де ж воно ділось?
  • Кицюня вкрала.
  • Де ж тая кішка?
  • У поле побігла.
  • А де ж теє поле?
  • Житом поросло.
  • А де ж теє жито?
  • Кури поклювали?
  • А де тії кури?
  • У село побігли.
  • А де те село?
  • Вода залила.
  • А де ж та вода?
  • Воли попили.
  • А де ж ті воли?
  • У ліс повтікали.
  • А де той ліс?
  • Квітками поріс.
  • А де тії квітки?
  • Дівки порвали.
  • А де ж ті дівки?
  • Парубки побрали.
  • А де ж ті парубки?
  • Пішли на війну...



Летіла сова

Летіла сова уздовж села,
Долетіла до броду та бульк у воду.
А мисливець ішов, ту сову знайшов,
Приніс її додому,
Поклав проти сонця на солому,
Щоб висохла.
Та сова —уздовж села,
Прилетіла до броду — та бульк у воду.
А мисливець пішов, ту сову знайшов,
Приніс її додому,
Поклав проти сонця
На солому,
Щоб висохла.
Та сова —уздовж села...


Дівка кросна ткала

Дівка кросна ткала,
Заробила шматок сала.

  • Де ж те сало?
  • Мишка з'їла.
  • Де та мишка?
  • В нірку побігла.
  • Де та нірка?
  • Кури загребли.
  • Де ті кури?
  • В ліс повтікали.
  • Де той ліс?
  • Сокирка зрубала.
  • Де та сокирка?
  • В морі пропала.
  • Де те море?
  • Квітками заросло.
  • Де ті квітки?
  • Дівчата порвали.
  • Де ті дівчата?
  • Заміж пішли.



Товчу, товчу мак, мак

  • Товчу, товчу мак, мак,
  • За ступою рак, рак.
  • Чого, раче, плачеш?
  • Мене мати била,За ногу вкусила,Мені хліба дала.
  • Де ж той хліб?
  • Украла миш.
  • Де ж та миш?
  • Побігла в камиш.
  • Де ж той камиш?
  • Вода затопила.
  • Де ж та вода?
  • Воли випили.
  • Де ж ті воли?
  • Довбні побили.
  • Де ж ті довбні?
  • Шашлі поточили.
  • Де ж ті шашлі?
  • Кури поклювали.
  • Де ж ті кури?
  • Шуліки покрали.
  • Де ж ті шуліки?
  • Полетіли в ліс.
  • Де ж той ліс?
  • Квітками заріс.
  • Де ж ті квіти?
  • Дівчата порвали.



  • Підеш до баби по сіль?
  • Гей.
  • А не боїшся її псів?
  • Ні.


При цьому злегка дмухають в очі. Якщо кліпне, значить боїться
псів, а ні — то не боїться.


  • Був (була) у лісі?
  • Був (була).
  • Рубав (рубала) дрова?
  • Рубав (рубала).
  • Бачив (бачила) вовка?
  • Бачив (бачила).
  • Боявся (боялася)?
  • Ні.


При цьому махають хустинкою перед очима. Якщо кліпне, то бо­їться, а не кліпне — не боїться.



Семиряжка1 - верхній одяг.
Шаг2 - дрібна монета
.