Головна Літературна колекція Абетка
Абетка
Середа, 29 червня 2011, 18:31

Буква до букви —
І виникло слово.
Слово до слова —
Звучить рідна мова.


Стали букви у рядок
І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка?
Ну, звичайно,— буква А!


Цілий день біля воріт
Вчив баранчик алфавіт.
Добре вимучив себе,
Та завчив лиш букву Б.


Все у зелені довкола:
Пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки.
І в сороки новина,
Сповіщає всіх вона: —
Наближається ВЕСНА!


Похваливсь Гарбуз м'ячу:
— Як захочу — полечу! —
І захекав, наче міх,
Та піднятися не зміг.
— Я літати ще навчусь,
А от зараз — покочусь! —
Весь надувся він і — трісь! —
На шматочки розлетівсь...
Намотай собі на вус:
Не хвалися, як Гарбуз!


Загубила ґудзика ґава біля ґанку
І вчинила ґвалт вона
Неймовірний зранку.
З дерева за нею ґедзь спостерігав.
Він порадив ґаві не ловити ґав.


З ліжка Ясочка зіскакує,
До батьків гукає:
— ДЯКУЮ!—
Потім, з'ївши свій сніданок,
Проказала:
ДОБРИЙ ранок!


Брате, глянь,— кричить сестричка,—
Мчить на мене електричка!
А тепер повзе в кімнату
Величезний екскаватор!
Ой, на нас біжить кабан!
Затули мерщій екран! —
Цок! — і вимкнув брат Антон
Телевізор «Електрон».


Вгорі — гачок,
Внизу — гачок,
А поміж ними —
Язичок.


Я зібрав Жуків чимало,
Та вони всі повтікали,
Я — за ними. Ну й дива!
Заповзли вони в слова:
«Жар, каЖан, поЖежа,
Жито, Жаба, веЖа,
БаклаЖан, пруЖина,
Жало, вуЖ, криЖина...»
Де Жуки ці? ПокаЖіть,
Позбирати помоЖіть.


Кружляє ніжнобілий пух,
Міняє зайчик свій кожух,
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма...
Яка пора, скажіть? ЗИМА.


КИлИм ПетрИк бИв, бИв, бИв,—
ТрИ пИлИнкИ вИбИв,
А як сік вИшневИй пИв —
Аж трИ склянкИ, вИпИв.


Ей, хлопчику!
Я не хлопчик...
Ей, стовпчику!
Я не стовпчик...
Хто ж ти?
Буква І!
Що в тебе на голові?
Шапка?
Ні. Крапка.


Їде зайчик у трамваї
І довкола позирає.
Тут підходить ЇЖАЧОК
І говорить:
— Ваш квиток! —
Червоніє зайчик густо
І дає листок... капусти.
Пожував їжак листок.
— Це,— говорить,— не квиток.
Доведеться вам зійти —
І додому пішки йти!


Його зловив я на гачок,
Оглянув зблизька переможно.
Рибина — з гострих колючок,
Жаль, доторкнутися не можна.
(Акростих)


Вранці півник в курнику
Будить всіх: — Кукуріку!
Прокидайтеся, курчата,
Будем букву К вивчати!


В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить.
Воду п'є лелека.
Сонце палить. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора?
ЛІТО.


Великі МУРАХИ
Грали в шахи. Маленькі
мурашки —
В шашки.


Дві палички-лічилочки
Гуляли у саду,
Аж тут зламалась гілочка: —
Рятуйте, бо впаду! —
Летіла і кружляла,
Хапаючись за клен,
Між паличками впала —
І вийшла буква Н.


В зеленім лісі побував
Якийсь художник — і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір.
Ти хто такий? — я здивувавсь.—
Чому тебе не бачив досі?
То придивися,— хтось озвавсь,—
І ти тоді побачиш
ОСІНЬ.


Вранці тато з магазину
Приніс дітям пластиліну. ,
Здивувалася Поліна:
— І нащо мені ця глина? —
Пластилін п о м'я в   Павлусь,
До сестрички посміхнувсь,
І в руках у нього виник,
Мов живий, червоний Півник.


Тигреня мале
Ричить.
Яку букву воно
Вчить?


Ти чому, сороконіжко,
Не виходиш гратись в с н і ж к и?
Доки взую сорок ніг,
То розтане зовсім сніг.


Через місто мчить трамвай,
Я кричу йому: — Стривай!
Підвези до телеграфу,
Телеграму дам жирафу.
Подзвоню по телефону
Тигру, страусу й пітону.
Відвезеш пізніше в т и р,
До товариша у двір... —
І сказав мені трамвай:
—    Я поїхав, прощавай!
Адже знають добре всі:
Я — трамвай, а не таксі!


Скажи, горобчику, чому
Ти так боїшся букви У?
Тобі зізнаюся я, татку,—
Ця буква схожа на рогатку.


Знає добре буква кожна,
Що хворіти їй не можна.
І тому на фіззарядку
Всі побігли без оглядки.
Зупинилися сестрички
На пісочку біля річки.
Буква Ф гукає збоку:
Всім узяти руки в боки
І робіть, як я, дівчатка,—
Починається зарядка!


Що за буква таємнича?
Не смішна вона, здається,
Хто ж її повторить двічі,
Той одразу засміється.
(Ха-ха)


Хто це?
Цапок.
Що це?
Ціпок.
А це?
Яйце.
А ти?
Буква Ц?


Я за мамою скучаю.
Йде з роботи — зустрічаю.
Приготую Чашку Чаю,
Маму Чаєм пригощаю.


Мчить маШина за маШинами,
Шелестить маШина Шинами.
Раптом щось залізло в колесо.
— Ти навіщо, цвяШе, колеШся? —
Зупинилася маШина,
ЗаШипіла тихо Шина:
Ш-ш-ш-ш-ш...


Потрудився журавель —
Захотілося борЩу.
Цілий день збирав Щавель
Після теплого доЩу.
Потім вогниЩе розклав
Під калиновим куЩем.
БорЩ смачний приготував —
ПригоЩає всіх борЩем.


Утікав од вовка заєцЬ,
Аж на дерево заліз.
Причаївся і чекає:
Чи не піде вовк у ліс?
Врешті той подавсЬ до лісу.
І стрибнув униз русак.
Приземлився, не забився,
Бо упав на М'ЯКИЙ ЗНАК.


Юра рибку упіймав,
Гриць картоплі накопав,
Тато із кринички
Витягнув водички.
А маленька Юля
Принесла цибулі,
Кропу і петрушки,—
Зварить мама юшки!


Хто танцює гарно, дітки?
Я! — Мишко озвався швидко.
А найкраще хто співає?
Я! — знов руку піднімає.
А найбільший хто хвалько? —
Діти крикнули:
Миш-ко!

 

 

Автор: Ігор Січовик