Головна Літературна колекція Збірка віршів улюблених письменників. Частина 4
Збірка віршів улюблених письменників. Частина 4
Понеділок, 20 червня 2011, 22:33

У цій збірці зібрані одні з найкращих робіт таких великих письменників та поетів, як: К.Перелісна, М.Підгірянка, М.Познанська, Л.Полтава, Олена Пчілка, Петро Ребро.


Катерина Перелісна


ТЕПЛИЙ ДОЩИК


Дощику дрібненький,
Дощику тепленький,
Просять тебе діти,
Поливай їм квіти,
Щоб було в садочку
Гарно, як в віночку.


ДОЩИК


Іди, дощику, іди,
На городи, на сади,
На траву, на квіти,
Що садили діти.
Щоб травичка підросла,
Щоб квіточка розцвіла,
Щоб діти маленькі
Росли здоровенькі!


ПРОЛІСОК


Я - пролісок синенький,
І перший навесні
Сказати вам раденький:
"Кінець! Кінець зимі!"
З-під снігу мій листочок
До сонця простягну
І ніжний мій дзвіночок
Вітатиме весну.


БДЖІЛКА


Хоч і не пташка,
Крилечка має,
Поміж квітками
В полі літає,
Збере пилочок –
І шусть у дірку!
Збудує з того
Нову комірку.
Солодкі соки
Приносить з квітів,
А з того буде
Для вас мед, діти.


ЧАПЛЯ


Диба чапля по болоту –
Чапу-чапу! Чап-чалап!
Поглядає, чи немає
Де малих зелених жаб.
Враз пригнулась,
Дзьоб розкрила,
Щоб відразу ухопить,
А з-під ніг у неї жабка –
Стриб! І зникла в одну мить!


ГРУШКА


Грушка я, хоч невеличка,
Та солодка і м'яка,
І цвіла я, й наливалась,
І поспіла - глянь яка!
Понеси мене до мами –
Подаруночок зроби,
Хоч я знаю, що матуся
Всю мене віддасть тобі.


ЯБЛУЧКА


Ой, хороші яблучка
У саду,
Та високо виросли
На біду!
У зеленім листячку
Миготять,
А упасти з гілочки
Не хотять.
Не відірве яблучка
І вітрець,
Хто нагнув нам гілочку,
Молодець!
Нижче, вітре, гілочку
Нахили,
Щоб дістати яблучко
Ми змогли!


У МАЛЕНЬКОЇ ОНУЧКИ


У маленької онучки
Є малесенькі дві ручки.
Нумо пальці рахувать:
Раз, два, три, чотири, п'ять!


КУРКА І КУРЧАТА


Ой, ходила курочка по двору
Та водила курочка дітвору.
А то все курчаточка ще й малі,
Отакі завбільшечки від землі.


СПІВАКИ


Сизий півень-задерика
День і ніч все кукуріка,
Стане грізно на тинку
Та й гука: "Ку-ку-рі-ку!"
Біла курочка сокоче,
Біля нього стати хоче
Й тягне шию отако,
Щоб співати: "Ко-ко-ко!"
А курчата біля квочки,
Як малюсінькі грибочки,
Щоб завчити добре слів,
Розкричались: "Ців-ців-ців!"
Пес кудлатий із-за буди їм гарчить:
"А тихо буде? Хто співати дозволяв?
Замовчати! Гав! Гав! Гав!"


ДО САДОЧКА


До дитячого садочка
Йдуть веселі діточки,
Будуть вчитися ліпити,
Малюватимуть хатки.
Зроблять квіти до віночка,
Вивчать віршики, пісні.
А казки такі почують,
Що розкажуть і мені...


ДЛЯ ПОТІШЕЧКИ


Попід вікнами Мороз
Ходить - щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
"Де це дітоньки малі -
Поховалися?
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщипну
Для потішечки!"


Марійка Підгірянка



КОТИК


Скочив котик,
Сів на плотик,
Миє ротик
І животик.
Він миленький
І чистенький,
Гарний Мурко
Мій маленький.


ЮРЧИК І КІЗОНЬКА


Біжить біла кізонька,
Шовкова берізонька,
Рівнесенькі ніжки,
Тонесенькі ріжки.
Біжить кізка: туп, туп.
-    Тут є Юрчик, тут, тут.
Як він мене попасе,
Конюшинки принесе,
Буде мати молочко
Мій маленький Юрочко.
Лідія Повх


ЖУК


-    Щук-щук, щук-щук, -
Точить вуса чорний жук.
І для чого б то жукові
Вуса чорні, загадкові?
Жук моргає: - Жжу-жжу,
Не скажжу, не скажжу...
А я знаю так і сам:
Бо він дід малим жукам!


НА СТАВКУ


Серед нашого ставка
Плава риба от-та-ка!
Бачте, он її хвостисько.
Онде паща і зубиська...
Не пливіте, гуси, близько!
Гусенята - нітелень.
А гусак: -Ги-ги! То пень.


ЖАБКА


Журилась під осінь
Малесенька жабка:
-    Уже потемніла
У соняха шапка
І жовтими стали
Листочки у клена,
А я іще й досі
Зелена-зелена...


ОЙ, НЕ ЖАРТИ


Ой, не жарти, не сміх –
Уночі випав сніг.
Вийшов рано в двір Гусак,
Міряв сніг і так, і сяк.
І поважно мовив він:
-    Випав сніг до колін.
Качка снігом побрела:
-    Ках! Тут буде до крила!
Як поміряв Горобець
По двору з кінця в кінець
Із підстрибом - гоп та гоп!
Каже:
-    Сніг - по самий дзьоб!


Марія Познанська


СНІГ ІДЕ


Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий;
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ґанку,
Вийде мама з хати
І почне питати:
-    Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?


ЗДРАСТУЙ, СОНЕЧКО!


Я всміхаюсь сонечку:
-    Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квітоньці -
Хай вона цвіте!
Я всміхаюсь дощику:
-    Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся -
Зичу їм добра!


НОВАЧОК ТАРАС


Ой, який хороший
Хлопчик є у нас!
В групі - наймолодший,
Звуть його Тарас.
Він в садку дитячім
Тільки перший раз.
Грається, не плаче
Новачок Тарас.


МОЯ ЛЯЛЯ


Є ляля у мене,
Похожа на мене,
Ну, просто як менша сестричка моя:
В обох нас косички,
В обох круглі личка,
І навіть всміхається ляля, як я.
Однакові очі і в неї, і в мене;
Однакові плаття: зелене й зелене.
І в неї косинка, і в мене косинка,
І навіть зовуть нас:
Маринка й Маринка.


КОЛИ КИЦЯ ЛЮБИТЬ, А КОЛИ СЕРДИТЬСЯ


Киця любить, як по спинці
Гладжу киценьку свою,
Як дарую їй гостинці,
Кашку, молочко даю.
Киця сердиться на мене,
Як смикну її за хвіст;
Очі зробляться зелені,
І не п'є тоді й не їсть...


КОРІВКА


Ти, корівонько, чому
Все говориш "му" та "му"?
Певне, їсти хочеш, Лиско?
На лужок піди, він близько.
Та гляди, не забувай:
Молочка, корівко, дай!


Леонід Полтава


САМІ СКЛАДЕМО ПІСЕНЬКУ


Самі складемо пісеньку
Про бородату кізоньку.
Ішла коза дорогами,
Похитувала рогами.
Ішла коза доріжкою,
Притупувала ніжкою.
Скубла коза травиченьку,
Пила коза водиченьку.
А із поля як прийшла –
Молочка нам принесла!


З ЛІСУ ЗАЙЧИКИ ІШЛИ     .


З лісу зайчики ішли,
Кавуна вони знайшли.
їли, їли кавуна,
Так і виїли до дна.
Хить його туди й сюди –
Покотили до води.
Заї-зайчики смішні
Попливли на кавуні!
Попливли на кавуні,
Наче й справді на човні!
Та як далі відпливли –
З ляку слізки потекли...
А матуся зирк із хати:
Попливли її зайчата!..
Каже гусочці зайчиха: -
Порятуй зайчат від лиха!
Добра гусочка зайчат
Завернула вмить назад.
Чим кінчаються пригоди? –
Не робіте, діти, шкоди!


ГНОМИКИ-МУЗИКИ


Казочка перед сном
В кожнім домі під вікном
Десь живе у нірці гном.
Чи один, чи, може, й сто –
Ще не бачив їх ніхто.
Люди кажуть: кожний гном
Має шапочку з пером,
Личко із горішка,
Ще й тоненькі ніжки.
Хоч малі вони, малі –
Та завзяті скрипалі:
Кожний вечір перед сном
Грають дітям під вікном.
Грають-грають для малят:
Для дітей і зайченят,
Для жучків і їжачків,
Для найменших малючків.
Наші гномики улад
Грають-грають для малят:
Хто у ліжечко вже ліг –
Може, ще й почує їх?..


ЖАБКА


Жабка жабці каже:
"Ква!
Чи здорова, чи жива?"
"І здорова, і жива -
Ква!"
А маленьке жабеня
Так виспівує щодня:
"Я здорове і живе -Кве!"
Мати каже: "Почекай!
І фальшиво не співай,
В жабок інші є слова: Ква!"


Олена Пчілка



МЕТЕЛИК


Діти бігають, стрибають,
Далі - весело гукають: -
Ах, метелик!.. Подивися!..
Ось він, ось він метушиться!
Та який же гарний, гожий!
Наче квітка, прехороший!


ДИТЯЧА ПІСЕНЬКА


Тра-та-та, тра-та-та,
Пішла кицька за кота,
За Кота-Котовича,
За Сивка-Сивковича.
На весіллі у кота
Була чиста сміхота:
Прийшли кицьки і собачки,
І курочки, й гуси, й качки, -
Веселенько танцювали,
Скоки-гопки витинали.
Тра-та-та, тра-та-та,
Така була сміхота.
Бом-бом, дзелень-бом!
Загорівся кицин дом!
Біжить курочка з відром,
Біжить півничок з цебром,
Бом-бом, дзелень-бом,
Щоб гасити кицин дом!
Бом-бом, дзелень-бом!
Біжить котик з помелом.
Погасили помелом,
Стоїть цілий кицин дом,
Лиш коточок зажуривсь,
Бо хвостичок присмаливсь,
Дзень-дзень, дзелень-бом,
Стоїть цілий кицин дом!


КОТИК-МУРЧИК


Котик-мурчик
Мій голубчик!
Він удвох зі мною,
Як риба з водою!
Кашку смачненьку
В мисочку новеньку
Матуся поклали,
На сніданок дали.
Я ту кашку виїдав,
Котик - мисочку лизав.
Коли б мама теє знали,
Були б котика нагнали!
А тим часом він наївся,
Коло мене умостився,
Стиха казочку муркоче,
А я слухаю охоче!


Петро Ребро



СОНЯХИ


На городі, в гарбузинні,
Соняхи, мов хлопчаки,
Ловлять сонячне проміння
В золоті свої шапки.


ВАЖКЕ СЛОВО


Вже зна вся улиця, що в Гриця
Новенький є велосипед.
Ось Гриць летить, неначе птиця, -
Аж спав кашкет.
Але... не вимовить він слово -
Ве-ло-си-пед.
ЮЛЯ І ЗОЗУЛЯ


- Ку-ку! - долинуло згори –
Кує в гаю зозуля. –
1 раз, і два, і три –
Тихенько лічить Юля.
А потім просить: - Ох!
Не треба більш кувати,
Бо я лише до трьох
Умію рахувати.


КІЗОНЬЧИНА МОВА


Побачила кізонька дівчинку Зіну,
Не знала вона, як сказати: "Дай сіна",
Тож мовила коротко: - Ме!
Похрумала вволю сухої травички,
Не знала коза, як сказати: "Водички!",
Тож мовила коротко: - Ме!
Наївшись, напившись, лягла спочивати,
Не знала вона, як спасибі сказати,
Тож мовила коротко: - Ме!


ЖУРИВСЯ ЇЖАЧОК...


Ой журився їжачок,
Що багато колючок
На його свитині.
Не було б тих голочок –
Він катав би діточок
День і ніч на спині!