Головна Лексика Ігри-завдання для розвитку імпресивного мовлення
Ігри-завдання для розвитку імпресивного мовлення
Неділя, 08 травня 2011, 21:28

 

В даній роботі подано завдання, з урахуванням лексичних тем, для розвитку імпресивного мовлення дітей. Логопедична робота поділена на етапи, завдання подані у вигляді ігор.

 

 

Перший етап логопедичної роботи

 

Ігри для розвитку розуміння простої одно етапної інструкції


«Доручення»

Мета: розвивати розуміння простої інструкції.

Хід гри. Логопед просить дитину виконати певну дію. Спочатку гра містить одну, потім — дві-три одноетапні інструкції. Пізніше малюка просять виконати двоетапну інструкцію, наприклад: «Принеси ляльку у платтячку; принеси ляльку у платтячку з бантиком».


«Роби те, що я сказала».

Мета: формувати здатність до розуміння простих речень; розвивати уміння наслідувати дії дорослого.

Хід гри.  Дорослий відтворює мовленнєвий мате­ріал з одночасним показом дій, діти повторюють за дорослим.

Дорослий. Ми йдемо: топ-топ. (Діти йдуть за до­рослим.).
Дорослий. Побігли: топ-топ. (Діти біжать за до­рослим.).
Дорослий. Втомились: стоп! (Діти зупиняються разом із дорослим.)

Після кількох повторень ігрових дій зі словами і по­казом цих дій дорослим діти відтворюють рухи само­стійно відповідно до слів гри.


Ігри, спрямовані на збагачення номінативного пасивного словника


«Розумний пальчик»

Мета: збагачувати номінативний словник словами з лексичної теми «Іграшки».

Дидактичний матеріал: предметні малюнки із зо­браженням іграшок (ведмедика, ляльки, м'яча, піра­мідки).

Хід гри. На столі перед малюком викладають ма­люнки із зображенням іграшок. Логопед просить по черзі показати зображення предметів: «Покажи вед­медика, покажи ляльку, покажи м'яч, покажи піра­мідку». (Дитина показує вказівним пальцем названий малюнок.)


«Маленькі садівники»

Мета: збагачували словник назвами овочів (капус­та, морква, помідор), фруктів (яблуко, слива, груша); закріплювати вміння дітей розрізняти та називати дари полів (овочі), садів (фрукти); уміння знаходити потрібний малюнок за вказівкою логопеда.

Дидактичний матеріал: фланелеграф із приши­тими силуетами дерева, городньої ділянки (виготов­лені з тканини); пласкі зображення капусти, моркви, помідора, яблука, сливи, груші (виготовлені з карто­ну).

Хід гри. Діти сідають півколом на килимок навпро­ти кольорового поля, розглядають його. Логопед на­зиває колір дерева, його частини. Потім сідає ближче до дітей, дістає з підготовленої коробки овочі, пока­зує дітям, називаючи їх; називає місце, де овоч рос­те, і просить дитину «посадити» розглянутий овоч, Дитина сама прикріплює його на фланелеграфі.

 


Ігри на формування уміння диференціювати слова, які позначають дії



«Допоможи Катрусі»

Мета: закріплювати назви членів родини (мама, тато, бабуся, дідусь, сестричка, братик); збагачувати дієслівний словник з лексичної теми «Родина»; фор­мувати уміння розрізняти дієслова, що називають дії людей з опорою на суб'єкт, який виконує дію.

Дидактичний матеріал: прості сюжетні малюн­ки «Мама варить кашу», «Тато читає газету», «Бабу­ся в'яже», «Дідусь п'є чай», «Дівчинка купає ляльку», «Хлопчик малює»; лялька.

Хід гри. Логопед садить на стіл ляльку, каже, що її звуть Катрусею, Вона живе у великому будинку. У Катрусі є мама, тато, сестричка і братик. Після чого викладає перед дитиною сюжетні малюнки із зобра­женням перелічених членів родини і каже: «Покажи, де тато читає; покажи, де дідусь п'є чай; покажи, де сестричка Катрусі купає ляльку тощо». Відповідно до інструкції малюк показує певний малюнок.


«Гості»

Мета: продовжувати закріплювати уміння дифе­ренціювати членів родини за словесним позначен­ням; збагачувати дієслівний словник із лексичної теми «Родина»; формувати уміння розрізняти дієсло­ва, що називають дії людей з опорою на суб'єкт, який виконує дію.

Дидактичний матеріал: сюжетний малюнок, на якому зображена заяча родина.

Хід гри. Логопед кладе перед дитиною малюнок і повідомляє, що це родина зайчика. Зайчик дуже ра­дий. До нього приїхали в гості бабусь із дідусем. По­тім дорослий просить показати на малюнку, де мама зайчика усміхається, де тато зайчика несе валізу, де сестричка зайчика тримає малюнок, де дідусь знімає капелюха, де бабуся зайчика зав'язує хустку. Дитина показує пальчиком членів родини, які виконують дії відповідно до інструкції.

 

Гра на розрізнення дій, які виконує одна особа.

 

«Що робить дівчинка»

Мета: збагачувати дієслівну лексику; формувати уміння розрізняти слова, що позначають дії за сло­весним позначенням.

Дидактичний матеріал: прості сюжетні малюнки, на яких зображена дівчинка, що виконує такі дії: ма­лює, читає, розчісується, їсть, шиє, годує ляльку.

Хід гри. Перед дитиною викладають малюнки. Логопед повідомляє, що на них зображена дівчинка Юля. Вона хороша дівчинка. Юля любить допомага­ти мамі, читати, малювати, шити. Потім логопед просить: «Покажи, де Юля читає, де Юля малює тощо». Дитина показує відповідний малюнок. Аналогічно проводяться ігри «Що робить кицька?», «Що робить курчатко?», «Що робить мама?», «Що ро­бить Богдан?».

 


Рухлива гра з мовленнєвим супроводом для розвитку дієслівного словника


«Зайчику, виходь!»

Мета: збагачувати предикативний словник; роз­вивати уміння виконувати дії за наслідуванням; ви­ховувати слухову увагу.

Хід гри. Діти йдуть по колу. Дорослий промовляє слова, діти виконують рухи відповідно до тексту.

Дорослий. Зайчику, виходь, сіренький, виходь! Ось так виходь, ось так виходь! (Дорослий підходить до од­ного з дітей і веде в коло, продовжує далі розказувати вірш, а діти та «зайчик» виконують відповідні рухи.)

— Зайчику, тупни ніжкою, сіренький, тупни ніжкою! Ось так, так тупни ніжкою, ось так, так тупни ніжкою! Зайчику, пострибай, сіренький, пострибай! Ось так, так пострибай, ось так, так пострибай! Зайчику, по­танцюй, сіренький, потанцюй! Ось так, так потанцюй, ось так, так потанцюй! Зайчику, обирай, сіренький, обирай! Ось так обирай, ось так, так обирай! («Зай­чик» вибирає когось із дітей і веде у коло.).

Дорослий. Зайчику, поклонись, сіренький, покло­нись! Ось так, поклонись, ось так, так поклонись! («Зайчик» вклоняється тому, кого вибрав, і стає у ко­ло. Гра триває.)


Ігри, спрямовані на збагачення пасивного словника словами, що позначають колір на основі порівняння предметів



«Грибочки»

Мета: пояснити значення слів такий, така; форму­вати уміння порівнювати предмети за кольором; роз­вивати дрібну моторику пальців рук.

Дидактичний матеріал: мозаїка червоного та зе­леного кольору, поле для викладання мозаїки.

Хід гри. Малюку пропонують мозаїку червоного та синього кольору. Дорослий показує дитині мозаїку червоного кольору, каже, що це грибочок, і закріплює ЇЇ на полі для викладання.

Дорослий. Знайди такий самий грибок. (Дитина знаходить таку саму мозаїку і закріплює її.)
Дорослий (показує два пальці). Два грибочки. Дитина повторює рухи, показуючи два пальці (якщо вона не може повторити цього руху, — їй допо­магає дорослий).
Дорослий. Це червоні грибочки. Знайди ще такий самий грибочок.

Далі подібним чином гра продовжується.


«Яблунька»

Мета: пояснити значення слів такий, така; форму­вати уміння порівнювати предмети за кольором; роз­вивати дрібну моторику пальців рук.

Дидактичний матеріал: мозаїка червоного та зе­леного кольору, поле для викладання мозаїки.

Хід гри. Попередньо дорослий викладає з мозаї­ки контур-дерева і каже, що це яблунька.

Дорослий. На яблуньці ось таке яблучко (закріп­лює червону мозаїку). Це червоне яблуко. Знайди таке саме. (Дитина знаходить і закріплює червону мозаїку у межах контуру крони.)
Дорослий. На яблуньці червоні яблучка. Ось скільки — два (показує два пальці). (Дитина показує два пальці.)
Дорослий. На яблуньці ось таке яблуко (закрі­плює зелену мозаїку). Знайди таке саме. Яблучка вгорі. Погладь пальчиком яблучка на яблуньці. Подув вітер. Попадали яблучка (переносить мозаїку донизу). Яблучка внизу, під яблунькою. Погладь яблучка паль­чиком внизу. (Дитина гладить мозаїку пальчиком.)


Гра, спрямована на засвоєння прикметників, що позначають величину предметів


«Одягни ляльок»

Мета: збагачувати прикметниковий словник; роз­різнювати прикметники великий, маленький.

Дидактичний матеріал: велика та маленька ляль­ки, два набори одягу.

Хід гри. Перед малюком садять велику і малень­ку ляльки та пропонують два набори одягу. Логопед каже, що ляльки дуже змерзли, їм холодно, і треба допомогти лялькам одягнутися. Далі звертається до малюка з інструкцією: «Оленко, одягни ляльок. Тіль­ки дивись: велике плаття — великій ляльці, малень­ке плаття — маленькій, велика кофтинка — великій ляльці, маленька — маленькій» тощо. Дитина починає одягати ляльок. Якщо малюк помиляється, логопед знову пояснює, що для великої ляльки потрібні ве­ликі плаття та кофтинка, а для маленької — маленькі. Якщо навіть після додаткових роз'яснень дитина не­правильно виконує завдання, треба допомогти їй, до­бираючи одяг для ляльки. Потім малюку пропонують самостійно виконати завдання.


Гра на розвиток уміння диференціювати слова, що позначають кількість предметів



«Що в кошику»

Мета: пояснити значення числівників один (одна), багато для позначення кількості предметів; розвива­ти пасивний номінативний словник із лексичної теми «Іграшки».

Дидактичний матеріал: два кошики (у першому — м'яч, у другому — кільце пірамідки), м'ячик, кубик, ведмедик, телефон.

Хід гри. Логопед ставить на стіл перед дитиною два кошики, просить розглянути, що в них. Потім по­яснює: «Ось, подивись, у цьому кошику одна іграш­ка — кільце від пірамідки (викладає з кошика і кладе перед малюком), а ось у другому кошику — багато іграшок. Розглянемо те, що в ньому (викладає і нази­ває іграшки). Потім просить дитину покласти іграш­ки в ті кошики, де вони були. Після чого звертається з інструкцією до малюка: «Покажи, де одна іграшка, покажи, де багато іграшок». Якщо малюк неправиль­но виконує інструкцію, логопед знову пояснює.
Гра на розвиток уміння співвідносити іменники зі зменшувально-пестливими суфіксами з відповідними предметами


«Великий та маленький»

Мета: формувати уміння співвідносити іменники в однині із суфіксом -очк- з зображуваними предме­тами.

Дидактичний матеріал: пари предметних малюн­ків із великими та маленькими предметами: коробки — коробочки, палки — палочки, ялини — ялиночки, біл­ки — білочки, квітки — квіточки, гриба — грибочка, тарілки — тарілочки.

Хід гри. Перед малюком по черзі викладають пари малюнків. Логопед пояснює: «Ось подивись: це вели­ка коробка, ми у таку коробку складаємо іграшки, їх багато, і всі вони лежать у коробці, а ось подивись — маленька коробочка. В коробочку іграшки не поміс­тяться. Це коробка, а це коробочка (показує відповідні малюнки)». Потім логопед просить малюка: «Де на ма­люнку коробка, покажи на малюнку коробочку». Після того, як дитина показує відповідні предмети, логопед відсовує малюнки, під ними кладе наступну пару ма­люнків, з якими проводиться аналогічна робота. Опрацювавши всі пари малюнків, логопед для за­кріплення уміння просить показати відповідні пред­мети, вже без пояснення, чим ці предмети відрізня­ються: «Покажи, де білка, покажи, де білочка, покажи, де квітка, покажи, де квіточка тощо». Якщо малюк неправильно виконує завдання гри, логопед пояснює повторно.


Гра, на закріплення уміння диференціювати іменники зі зменшувально-пестливими суфіксами


«Великий та маленький»

Мета: розвивати здатність до розрізнення іменни­ків в однині із суфіксом -ечк-.

Дидактичний матеріал: іграшковий зайчик, кон­верт, пари предметних малюнків із зображенням ве­ликих і маленьких предметів: сонця — сонечка, пта­ха — пташечки, гнізда — гніздечка, вікна — віконечка, відра — відеречка, кішки — кішечки.

Хід гри. Діти сідають півколом, логопед звертаєть­ся до них: «До нас у гості завітав зайчик і щось із со­бою приніс (показує конверт). Це конверт, подивимо­ся, що в ньому (викладає малюнки). Ось кішка. Олечко, знайди, де ще кішка намальована, покажи зай­чику». Дитина знаходить малюнок, показує зайчику. Логопед викладає пару малюнків перед іграшковим зайчиком, а потім звертається до наступного малю­ка, просить знайти ще один малюнок із зображенням наступного предмета, наприклад, сонця тощо. Після того, як усі пари знайдені, логопед звертається до дітей по черзі: «Сергійку, покажи зайчику, де сонце, покажи, де сонечко. Катрусю, покажи зайчику птаха, покажи, пташечку тощо». Якщо дитина помиляється, логопед допомагає: «Птах — великий, а пташечка — маленька. Покажи, де маленька пташечка».


Другий етап логопедичної роботи

Рухливі ігри з мовленнєвим супроводом для розвитку розуміння простих конструкцій


«Котик»

Діти сидять навшпиньках.

Котик прокидається (зводяться на ноги,потягуються),

Лапкою вмивається (імітують умивання),

Миє котик ротик (гладять себе по губах),

Спинку і животик (торкаються спини,гладять рукою живіт).


«Кізонька»

Гоп-гоп, козуню (діти стрибають на місці,руки на поясі),
Гоп-гоп, сіренька,
Гоп-гоп, біленька!
У нашої кізоньки
Чотири ніженьки (показують на свої ноги).


«Пастушок»

Рано-вранці на лугу
Пастушок: «Ту-ру-ду-ду!» (імітують гру на сопілці).
А корівки в тон йому затягнули: «Му-му-му!»
— Йди, корівко, в зелен гай,
В чистім полі погуляй (ідуть по колу),
Йди травиці попаси,
Молочка нам принеси (наближають долоні,ніби тримають горщик).


«Два півники»

Два півники, два півники
Горох молотили (долоні згинають в кулаки, розташовують один над одним, кулаком, який
зверху, труть нижній по колу),
Дві курочки-чубарочки до млина носили (поєднують долоні у вигляді чашечки).
Цап меле, цап меле (труть кулаком кулак),
Коза насипає (наближені долоні опускають,знову наближають),
А маленьке козенятко на сопілці грає.

Танцюй, танцюй, козуленько, ніжками туп-туп (притупують по черзі лівою та правою ногою),

Татусенько з матусею принесуть нам круп, круп.
А вовчок-сірячок з лісу виглядає (прикладають долоні до очей),
Та на біле козенятко скоса поглядає.

 

Ігри для розвитку здатності впізнавати предмети за словесним описом

 


«Вгадай, про що я сказала»


Мета: збагачувати пасивний словник з лексичної теми «Посуд»; формувати уміння впізнавати предме­ти за їх властивостями та призначенням.

Дидактичний матеріал: іграшковий посуд, різний за формою, кольором та призначенням: каструлька, ложка, тарілка, чашка.

Хід гри. Перед дитиною на столі викладають зна­йомі їй предмети посуду. Логопед каже, що загадає загадку, а дитина відгадує, про який предмет у ній йдеться, та показує його. Далі дає стислий опис од­ного з предметів, який поклали перед малюком. На­приклад: «Маленька, червона, нею їдять, мішають чай. Покажи, що це». Якщо дитина не може відгадати, логопед ще раз повільно повторював текст, роблячи паузи після називання кожної властивості цього предмета. Після того, як малюк знайшов зазначе­ний предмет, логопед дає опис наступного: «Велика, жовта, має дві ручки, у ній варять кашу. Покажи, що це» тощо.



«Загадки»

Мета: збагачувати пасивний словник із лексичної теми «Меблі»; формувати уміння впізнавати предмети за їх властивостями та призначенням.

Дидактичний матеріал: предметні малюнки із зображенням знайомих дитині меблів, різних за формою, кольором та призначенням — стола, ліжка, стільця, шафи.

Хід гри. Перед малюком на столі викладають ма­люнки. Логопед пропонує дитині пограти, пояснюю­чи, що він загадуватиме загадки, а дитина буде їх від­гадувати: показувати малюнок, на якому зображений загаданий предмет. Далі логопед дає стислий опис предмета, наприклад: «Він високий, на ньому стоїть тарілка, за ним їдять. Покажи, що це». Аналогічно описує інші предмети.



Ігри для розвитку розуміння іменників в множині із закінченням -а



«Добра господиня»

Мета: збагачувати пасивний словник із теми «Свійські птахи»; пояснити іменники у множині, що позначають назви дитинчат свійських птахів.

Дидактичний матеріал: сюжетний малюнок із зо­браженням господарського подвір'я.

Хід гри. Логопед пропонує дитині розглянути сю­жетний малюнок, розповідає: «Кожного дня Оленка допомагає мамі й таткові годувати курчат, качат і гусенят. Ось курчата дзьобають зернятка, а ось ка­чата п'ють водичку. Ось гусенята їдять кашку. Моло­дець, Оленко, усіх нагодувала!». Далі логопед звер­тається до малюка з проханням: «Покажи, де на ма­люнку курчата; покажи, де каченята; покажи, де гу­сенята».


«Один та багато»

Мета: збагачувати словниковий запас із теми «Свійські птахи»; закріплювати уміння диференціюва­ти назви дитинчат тварин в однині та множині.

Дидактичний матеріал: пари предметних малюн­ків із зображенням однієї та кількох тварин: курчати — курчат, каченяти — каченят, гусеняти — гусенят.

Хід гри. Логопед пропонує малюку пограти: «Я на­зиватиму тварину, а ти показуватимеш малюнок». Перед дитиною по черзі викладають пари малюнків із зображенням однієї та кількох тварин. Логопед просить: «Покажи, де курчатко, покажи, де курчата, покажи, де каченята тощо». Якщо дитина неправиль­но виконує завдання, логопед показує зразок і по­яснює: «Ось подивись, це курчатко. Воно одне. А ось курчата. їх багато. Покажи, де курчатко, покажи, де курчата».


Гра, спрямована на ознайомлення з формою множини дієслів



«Хто що робить»

Мета: збагачувати словниковий запас із лексич­ної теми «Зима. Зимові розваги»; засвоювати форми множини дієслів теперішнього часу.

Дидактичний матеріал:   малюнок зі  складним сюжетом із зображенням ковзанки.

Хід гри. Дитині пропонують розглянути малюнок. Логопед звертається до неї: «Надворі випало багато снігу. Подивись, сніг на деревах, на дахах будинків, на парканчику. Дітки повиходили на вулицю погра­ти. Дівчатка ліплять сніговика, а Сергійко й Артемко будують гараж для машинки. Хлопчики їдуть на сан­чатах, Костя впав із санчат і плаче». Під час розпо­віді логопед показує на Малюнку головних героїв, про яких йдеться. Потім звертається до дитини з прохан­ням: «Покажи, де дівчатка ліплять сніговика; покажи, де хлопчики їдуть на санчатах; покажи, де хлопчики будують гараж».



Третій етап логопедичної роботи


Гра на диференціацію слів «день», «ніч», «день-ніч»

 

«День-ніч»

 

Мета: закріплювати лексику з теми «Частини доби»; розвивати уміння диференціювати іменники день — ніч.

Дидактичний матеріал: малюнки з такими сюже­тами: хлопчик малює, хлопчик спить; зайчик збирає моркву, зайчик спить; ведмежатко ласує медом, вед­межатко спить.

Хід гри. Логопед по черзі викладає перед дити­ною сюжетні малюнки з пари і розповідає, що на них зображено, наприклад: «Зайчик цілий день збирав моркву, складав її в кошики. Прийшла ніч (викладає малюнок із зображенням зайчика в ліжку). Зайчик ліг спати». Після чого просить малюка: «Покажи, що зай­чик робить удень; покажи, що зайчик робить уночі». Аналогічно опрацьовуються інші пари малюнків.


Гра на диференціацію протилежних за значенням прислівників «попереду-позаду»


«Вагончик»

Мета: збагачувати пасивний словник із лексичної теми «Потяг»; розвивати уміння диференціювати прислівники попереду — позаду; закріплювати розуміння іменників із суфіксами зі значенням зменшеності та пестливості.

Дидактичний матеріал: паперовий поїзд із дво­ма вагонами, паперові зайчик та їжачок.

Хід гри. Логопед викладає перед малюком папе­ровий поїзд, біля нього паперових звірят і розпові­дає: «Зайчик та їжачок вирішили поїхати в гості до ведмежатка. Ведмежатко живе далеко, треба їхати поїздом. Зайчик сів попереду, а позаду сів їжачок». Під час називання послідовності, у якій «сідали» зві­рята у вагони, логопед вкладає їх у прорізи, зроблені у вагонах. Потім звертається до дитини: «Подивись, у поїзді попереду їде зайчик, позаду — їжачок. Пока­жи, хто їде попереду; покажи, хто їде позаду».


Гра на засвоєння прислівника «низько»


«М'яч»

Мета: формувати уміння розрізняти прислівник низько; розвивати рухові навички.

Хід гри. Дорослий кладе руку на голову малюка і пропонує йому пострибати як м'ячик, а сам розказує вірш:

— Синій м'ячик у Маринки
Скаче, скаче без зупинки (малюк стрибає.)
Низько, низько, низько, низько (дитина починає стрибати нижче),
Від землі вже зовсім близько (закінчує стрибати і присідає).




 

Додати коментар


Захисний код
Оновити