Головна Лексика Формування різних типів семантичних зв’язків між словами у дошкільників із ЗНМ
Формування різних типів семантичних зв’язків між словами у дошкільників із ЗНМ
П'ятниця, 20 травня 2011, 15:03

Відомо, що для того, аби дошкільники засвоїли уза­гальнене лексичне значен­ня слова, необхідне накопичен­ня (кумуляція) та розширення різних смислів слів, встановлен­ня синтагматичних і парадигматичних зв'язків між словами, оволодіння основними типами лексичних значень: абстрактни­ми, окремими переносними, си­нонімічними, антонімічними, основними, похідними тощо.


Цей етап засвоєння лексичної семантики забезпечується певни­ми розумовими операціями з мовними одиницями, виділени­ми О. Шахнаровичем, Є. Соботович та ін., такими як структурування наочної ситуації, ку­муляція й узагальнення різних значень одного і того самого слова, класифікація й узагаль­нення слів за семантичними оз­наками, порівняння предметів (встановлення подібності та відмінності), встановлення смис­лових відношень між словами. Сучасні психолінгвістичні дані про розвиток значення слова в онтогенезі вказують, що формування лексичної сис­темності передбачає також ово­лодіння дітьми денотативним, сигніфікативним і контексту­альним компонентами значен­ня слова. У процесі форму­вання структури значення сло­ва діти вчаться диференціювати їх на основі протиставлення, подібності, аналогії.


Формування лексичної сис­темності тісно корелює з по­няттям про асоціативні й се­мантичні поля слів. Як уже заз­началося, сформованість різних типів семантичних зв'язків слів зумовлює не тільки швидкість і точність оперування значен­ням, а й значною мірою виз­начає рівень пізнавальних мож­ливостей дитини в цілому. Це пояснюється тим, що оволо­діння лексичною системністю передбачає певний рівень сформованості у дитини низки зазначених вище розумових операцій, а також потребує сформованості мовних, сен­сорних, логічних категорій. Ли­ше на цій основі у процесі пос­тійного розширення й уточ­нення дитиною значення слова, спостереження за його використанням у різних мов­леннєвих ситуаціях, порівнян­ня значень за подібними та різ­ними ознаками, у дітей фор­муються певні семантичні зв'язки між словами. Характер цих зв'язків значною мірою змінюється з віком у процесі загального і мовленнєвого роз­витку. З огляду на це також систематизуються уявлення ди­тини про навколишню дій­сність.


З віком у дітей відбува­ється упорядкування семантич­них полів, розвиток лексичної системності, і на цій основі формування абстрактного уза­гальненого значення слова. Тому тип асоціативних зв'язків між словами, які до­мінують у певному віці, є од­ним із критеріїв оцінювання рівня мовленнєвого розвитку дитини. Формування лексичної сис­темності — це досить тривалий процес. У нормі воно відбува­ється під час спонтанного мов­леннєвого розвитку дітей. Од­нак у дошкільників із порушен­нями мовлення цей процес потребує цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи, про що переконливо свід­чать отримані нами результа­ти дослідження, які дали змогу виявити більш пізнє формуван­ня лексичної системності й ор­ганізації семантичних полів, якісну своєрідність цих проце­сів. Психолінгвістичний ана­ліз таких порушень дав підста­ви для встановлення низки най­більш значущих факторів, які визначають труднощі форму­вання лексичної системності:

 

  • недостатній рівень сформованості на вербальному рів­ні певних розумових операцій;
  • труднощі диференціації різних відтінків значення сло­ва;
  • труднощі співвіднесення слів за значенням;
  • окремі недоліки мнемічної діяльності та уваги.



Як бачимо, деякі причини виявлених труднощів є спіль­ними для мовленнєвого роз­витку дітей із загальним недо­розвитком мовлення у цілому. У розробці системи корекційно-попереджувального та розвивального навчання дітей се­реднього дошкільного віку із ЗНМ нами враховувалися ос­новні та найбільш специфічні види цього напрямку.


1. Формування синтагматичних зв'язків слів


Формування синтагматич­ного типу зв'язків слів перед­бачає введення його у синтаг­ми різних рівнів: словосполу­чення, речення, текст. З лінгвістичної точки зору, сло­восполучення — синтаксична одиниця, що складається не менш ніж із двох семантично організованих компонентів — головного (стрижневого) і залежного, що беруть участь опо­середковано — через речення — у комунікації і є мінімальним фрагментом зв'язного мовлен­ня. Словосполучення, маючи синтаксичні властивості, вод­ночас тісно пов'язане із лек­сичною і морфологічною сис­темами мови. З психологічної точки зору, оволодіння словосполученням у онтогенезі дає змогу розши­рювати і закріплювати синтаг­матичні зв'язки між словами, валентності слів, сприяє зас­воєнню і закріпленню правил граматичного ладу мовлення, є умовою для засвоєння більш складної структури речення. Закріплення словосполучень полегшує швидкий вибір сло­ва, оскільки на основі синтаг­матичних зв'язків одне слово не передбачає появу іншого сло­ва, що також сприяє організа­ції лексичної системності. У процесі логопедичної ро­боти з дітьми середнього дош­кільного віку рекомендується розвивати двокомпонентні сло­восполучення, фрази у певній послідовності.

  • Іменник + прикметники якісні та відносні (цукерка со­лодка, м 'яч гумовий, хвіст со­бачий).
  • Іменник + дієслово (кіш­ка спить).
  • Прикметник + іменник у називному відмінку (червоний помідор).
  • Дієслово + іменник у зна­хідному відмінку без приймен­ника (їсть кашу).
  • Дієслово + іменник у да­вальному, орудному відмін­ках без прийменника (несе ма­мі, їсть ложкою).
  • Дієслово + прислівник (їде швидко).


Зазначені напрями рекомен­дуємо реалізовувати на прик­ладах наступних вправ.


1.1. Гра. «Хто більше при­думає слів?»

Добір іменників до прикметників. Дібрати якнайбільше слів, шо відповіда­ють на запитання (можна з опо­рою на малюнки і запитання педагога):

  • Яке? (Сонце — жовте, кругле, велике).
  • Яка? (Трава — зелена, ви­сока, низька, м 'яка).
  • Який? (Помідор — круг­лий, червоний, великий, солод­кий, твердий).



1.2. Добір  іменників до прикметників.

Малюнки: яб­луко, слон, лимон, комар, по­душка, горіх. Педагог запитує:«Про що (або про кого) мож­на сказати кислий, великий, солодкий, м'який, маленький, твердий?».


1.3. Добір іменників до ді­єслова.


Педагог показує дітям малюнки, пропонує дібрати слова, відповівши на запитан­ня «Хто? Що?»

  • Літає (комар, птах, перо, сніжинка, літак).
  • Плаває (людина, качка, м 'яч, човен, корабель, листок).
  • Скаче (жаба, кінь, коза, м яч).
  • Повзе (людина, змія, соба­ка, равлик, черепаха).
  • Іде (людина, собака, коро­ва, потяг, сніг, дощ).
  • Росте (квітка, дерево, ди­тина).
  • Біжить (людина, струмок,собака).



1.4. Гра «Відгадай, що це та­ке?»

Дібрати іменник до прик­метника за допомогою відпо­відних предметних малюнків.

  • Яскраве, жовте, тепле.
  • Круглий, гумовий, різно­барвний.
  • Кругле, червоне, солодке.
  • Руда, пухнаста, хитра.



1.5. Дібрати необхідні сло­ва за змістом.

Відповісти на запитання: «Чим?» (за допомо­гою малюнків).

  • Ріже... (ножем).
  • Малює... (олівцем).
  • Підмітає... (віником).
  • Миє... (ганчіркою).
  • Ість... (ложкою).
  • Копає., .(лопатою).



Для закріплення пронесу формування різних смислових зв'язків між словами викорис­товуються спеціальні завдання за типом спрямованого асоці­ативного експерименту.


1.6. Закріплення зв'язків між іменниками та прикметника­ми.

Педагог дає інструкцію: «Я називатиму слова, а ти скажи, хто як рухається». Наприклад:
заєць — скаче, змія — повзе, сорока — летить, риба — пли­ве тощо.


1.7. Закріплення зв'язків між дієсловами та іменниками.

Інс­трукція педагога: «Я називати­му слова, а ти відповідай, хто (або що) це робить.» Примі­
ром: малює — дівчинка, летить — літак, спить — кіт, росте — дерево тощо. Далі відпрацьовані синтаг­ми вводяться в речення, потім у зв'язне мовлення.


2. Формування парадигматич­них зв'язків слів


Оволодіння парадигматич­ним типом смислових зв'язків слів грунтується на вмінні дітей визначати подібність і поєдну­вати у логічні групи предмети та явища за різними ознака­ми: сенсорні (колір, величина, форма тощо), функціонально­го використання, внутрішніх якостей і властивостей тощо. Відомо, що діти середнього дошкільного віку з нормаль­ним мовленнєвим розвитком здійснюють правильні узагаль­нення, виділяючи певну оз­наку, що характеризує групу предметів. Такою ознакою для дітей п'ятого року життя, зде­більшого, є призначення пред­мета: «М'яч — ним грають», «Посуд — з нього 'їдять». Досвід роботи з дітьми се­реднього дошкільного віку із загальним недорозвитком мов­лення свідчить, що вони гру­пують тільки добре знайомі їм предмети, хоча слова, що поз­начають збірні поняття, такі як фрукти, овочі, меблі, посуд, продукти, тварини тощо, дитина може і не називати або нази­вати по-своєму: їжа, одежин­ка, звірятка. Під час логопедичної робо­ти ми рекомендуємо дотриму­ватися наступної послідовнос­ті.

  • Порівняння та узагальнен­ня предметів за сенсорними оз­наками (визначається їх подіб­ність та відмінність).
  • Групування предметів за загальними функціональними ознаками (з уточненням і розширенням уявлень дітей про кожен із них і про групу в ці­лому).



Наведемо приклади завдань для реалізації зазначених нап­рямів.


2.1. Виділення загальної оз­наки у предметів.

Педагог на малюнках називає предмети червоного кольору. Наприклад: помідор, прапорець, плаття, ку­ля, вишня, чашка. Далі дода­ються і виставляються упере­міш малюнки, наприклад, зеле­ного і жовтого кольорів. Дітям пропонують назвати предмети певного кольору. Для розвит­ку пам'яті: усі малюнки заби­раються. Діти мають пригада­ти і назвати, що було червоно­го, зеленого, жовтого кольорів. На основі запропонованих ма­люнків можна провести гру «Який малюнок зайвий» (з вик­люченням предметів іншого ко­льору).


2.2. Визначення спільної оз­наки предметів.

Педагог про­понує кілька груп предметів (їжа, одяг, іграшки тошо). Ді­тям ставиться запитання: «Що спільного в цих предметах? Чо­му вони разом? Чим вони схо­жі?»


2.3. Гра «Що зайве?»

Вста­новлення подібності та відмін­ності між предметами. Дітям пропонують низку малюнків,
наприклад, собака, кішка, ко­рова, яблуко. Завдання: відіб­рати зайвий малюнок. Пояс­нити, чому він не підходить. Аналогічно добираються й ін­ші малюнки. На завершальному етапі ро­боти дітям дається завдання, побудоване за принципом спря­мованого асоціативного експе­рименту, що дає змогу активі­зувати сформований тип семан­тичного зв'язку на довільному рівні.


2.4 Закріплення сформова­них смислових зв'язків між словами.

Педагог називає слова однієї тематичної групи, нап­риклад, слива, вишня, абри­кос, персик. Діти мають у від­повідь на кожне слово придумати назви овочів.


2.5. Дітям пропонується пог­рати у слова.

У відповідь на сло­во педагога потрібно називати слова із заданої групи слів. Сло­ва називаються по одному. Наприклад. Педагог: «У від­повідь на мої слова ти назива­тимеш колір предметів». Сло­ва педагога: сонце, помідор, вишня, трава, небо, сніг. Слова дітей: жовте, червоний, чер­вона, зелена, синє, білий. Найвищий рівень узагаль­нень — понятійний. Його діти опановують у старшому дош­кільному та молодшому шкіль­ному віці. З метою оволодіння деякими простими узагальнен­нями на понятійному рівні у середньому дошкільному віці доцільно використовувати нас­тупні вправи.


2.6. Груповання за тематич­ною ознакою.

Діти групують запропоновані малюнки, нази­ваючи узагальнюванні слова: фрукти, овочі, меблі, одяг, взут­тя, посуд, тварини, птахи, кві­ти. Наступна вправа виконуєть­ся без унаочнення. За необхід­ності, закінчуючи ряд слів, ді­ти називають узагальнююче слово. Учням пропонується пограти зі словами (з метою закріплення вміння класифі­кувати і співвідносити задане слово з відповідною логічною категорією).


2.7. Гра «Я починаю, а ти продовжуєш»:

  • Тарілка, чашка...
  • Велосипед, автобус...
  • Пальто, светр...
  • Ромашка, троянда, тюль­пан...
  • Таня,Оля...
  • Червоний, зелений...
  • Йде, сидить...
  • Високо, швидко...



3. Зміна домінуючого типу асоціативних зв'язків.


Найточніше уявлення про домінуючий тип словесних асо­ціацій а, отже, і про тип семан­тичних зв'язків слів, можна одержати під час виконання дітьми завдань, побудованих з використанням принципу віль­них асоціацій. Тому на завер­шальному етапі корекційної ро­боти рекомендуємо викорис­товувати подібні завдання для виявлення динаміки розвитку домінуючих асоціацій у дітей та їх корекції. Робота проводиться за нас­тупною схемою:

  • Виконання завдань, по­будованих на принципі спря­мованого асоціативного експе­рименту для відпрацьовування відповідного типу семантично­го зв'язку.
  • Виконання завдань з ком­бінованим використанням віль­ного та спрямованого асоціа­тивного експериментів (завдан­ня починаються з вільних асоціацій і, якщо їх характер не відповідає необхідному рівню, педагог починає використову­вати елементи спрямованого асоціативного експерименту).
  • Виконання завдань з ви­користанням вільного асоціа­тивного експерименту.



Приклад вправ для відпра­цьовування спрямованих асо­ціацій подані нами вище. Приклад завдання на роз­виток вільних асоціацій.


3.1. Гра у слова.

Інструкція педагога: «Я називатиму сло­во, а та у відповідь назви своє».



Активный предикативный словарь:


  • все дошкольники испытывают большие трудности при назывании глаголов, нежели наречий, прилагательных и существительных;
  • с увеличением возраста испытуемых число правильных ответов возрастает.



Специфические особенности:

  • у детей с ринолалией выявлено наименьшее число ошибок в объеме активного словаря среди всех групп с ОНР;
  • значительно ограниченный объем активного словаря по сравне­нию с другими группами дошколь­ников с ОНР отмечается у детей с моторной алалией;
  • особенности словаря у до­школьников с речевой патологией проявились не только в ограничен­ном объеме, но и в неточном употре­блении слов, в большом количестве вербальных парафазий.

 



Автор: Людмила Трофименко

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити