Головна Фонематичні процеси Планування занять з аплікації
Планування занять з аплікації
Четвер, 02 червня 2011, 13:23

Сучасний розвиток суспільства передбачає пе­реорієнтацію загальнолюдських цінностей, появу новітніх досягнень науки, докорінну зміну концеп­туальних засад освіти, у т. ч. й дошкільної, якіс­ний перехід до спрямування освітнього простору на розвиток дитини, її особистісних і культурних якостей, формування цілісного підходу до всебіч­ного гармонійного розвитку дошкільника.


Якщо науковцями лабораторії логопедії Інсти­туту спеціальної педагогіки НАПН України тільки-но цього року завершується розробка спеціальних корекційно-розвивальних програм для вчителів-логопедів (перший програмно-методичний комплекс разом із практичними додатками вже отримав гриф МОН України і побачив світ), то для вихователів, які працюють у логопедичних групах дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу, досі не розроблено жодної програми. Саме тому нами пропонується комплексний, інтегрований підхід до планування у середній ло­гопедичній групі (п'ятий рік життя), що включає вимоги як Державної базової програми, так і корекційної спрямованості навчання та виховання, з обов'язковим урахуванням наявних компенса­торних можливостей дітей. В основу новоствореної програми покладено психолінгвістичний підхід до виправлення мовленнєвих порушень у дошкільників. Як відомо, провідним завданням роботи педа­гогів у логопедичній групі є формування та розви­ток мовлення дітей. Згідно психолінгвістичного підходу формуван­ня і функціонування мовленнєвої діяльності забез­печується двома основними групами механізмів, кожен з яких має свою структуру:


  • загальнофункціональними,
  • специфічними мовленнєвими.



Так, до загальнофункціональних механізмів належать розумові операції аналізу, синтезу, по­рівняння та узагальнення, довготривала й опера­тивна пам'ять, увага, які забезпечують засвоєння семантики мовних знаків — морфем, слів та речень (Є. Ф. Соботович). Специфічні мовленнєві механізми складаються з двох ланок — рецептивної та мовновідтворювальної. Рецептивна ланка мовленнєвого механізму здійснює прийом мовленнєвих сигналів у їхній акустич­ній фізичній модальності, а також їхню внутрішню переробку, результатом якої є перекодування цих акустичних одиниць у мовні знаки — фонеми. Мовновідтворювальна ланка забезпечує пере­кодування смислового змісту майбутнього вислов­лювання у систему мовних знаків та її моторну реалізацію (так звана дія програмування мовленнєвого висловлювання) (Є. Ф. Соботович). Тісний взаємозв'язок вищезазначених мовленнєвих меха­нізмів дає змогу повноцінно оволодіти мовленням. Ми навмисне не виокремлюємо категорію дітей відповідно діагнозу, а враховуємо лише вік, адже вихователь, працюючи, наприклад, із дітьми, які мають загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), спиратиметься на лексико-граматичний матеріал, із дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ) — на фонетичний матеріал, на заняттях із заїкуватими — робитиме акцент на ритміко-просодичній складовій мовлення. Розглянемо, як реалізується інтегрований підхід у плануванні занять з аплікації у середній логопе­дичній групі. Заняття з аплікації проводяться вихователем з дітьми п'ятого року життя раз на два тижні (чер­гуючись із ліпленням). Крім зазначених у Державній базовій програмі сфер життєдіяльності, змістових ліній, форм активності особистості (загальноосвітній блок), ми:


  • виділяємо освітні напрями, що конкретизують зміст спеціальної освіти;
  • наводимо  перелік вимог до знань та умінь, якими  має  оволодіти  дошкільник упродовж навчального року;
  • розписуємо спрямованість корекційно-розвивального навчання із зазначенням як загальноосвітніх, так і корекційно-розвивальних за­вдань;
  • пропонуємо засоби, забезпечення, за допомогою яких здійснюється реалізація спеціальної про­грами (корекційний блок).



Реалізація принципу дитиноцентризму та взаємозв'язок загальноосвітнього і корекційного блоків представлено на схемі.



У програмі нами виділені такі освітні напрями:

  1. Інтерес до аплікації як виду зображувальної діяльності.
  2. М'язово-моторні та технічні навички аплікації.
  3. Предметна аплікація.
  4. Сюжетна аплікація.
  5. Декоративна аплікація.



Такий розподіл обумовлений необхідністю вироблення у дітей з мовленнєвими порушеннями:


  • пізнавальної та мотиваційної основи виконання завдань;
  • рухової вправності;
  • загальної готовності до засвоєння програмного матеріалу.



Розглянемо на конкретному прикладі, як за­безпечується взаємозв'язок загальноосвітнього та корекційного блоків програми. У навчально-виховному процесі ми завжди йде­мо від дитини, її потреб, а тому починаємо розгляд з вимог до знань та умінь дошкільника. У першому блоці освітнього напряму «Інтерес до аплікації як виду зображувальної діяльності» у колонці «Вимоги до знань та умінь дошкільника» зазначено: «Спосте­рігає за предметами та явищами оточуючої дійснос­ті, діяльністю людей, вміє помічати красу природи, отримує задоволення від побачених картин, почутої музики та літературних творів». Спеціальна програма має забезпечувати насам­перед корекцію та розвиток, а тому переходимо до колонки «Спрямованість корекційно-розвивального навчання», в якій написано: «Збагачення власного практичного досвіду. Розвиток слухового і зорового сприймання та уваги, розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, естетичного смаку». Установлю­ємо взаємозв'язок: слухання - слухове сприймання та увага, спостереження - зорове сприймання та увага, операції аналізу, синтезу та порівняння, есте­тичний смак, збагачення досвіду. Наступний крок — з'ясувати, яким чином роз­винути вищезазначені психічні процеси. Відповідь на це запитання ми знаходимо у колонці «Засоби забезпечення»: спостереження, екскурсії, розгляд картин, предметів народних промислів (витинанок, рушників, вишиванок, скатертин, килимків); театралізована діяльність, слухання музичних та літературних творів; бесіди, самостійні розповіді за навідними питаннями педагога; свята і розваги.


Таким чином, ми проаналізували корекційний блок і висвітлили причиново-наслідкові зв'язки між його складовими. Розглянемо загальноосвітній блок програми на тому самому прикладі. В цьому блоці ми також іде­мо від потреб дитини: «Спостерігає за предметами та явищами оточуючої дійсності, діяльністю людей, вміє помічати красу природи, отримує задоволення від побачених картин, почутої музики та літератур­них творів». Такі вимоги до знань та умінь дошкільни­ка реалізуються у трьох сферах життєдіяльності («Культура», «Я Сам», «Природа») та охоплюють кілька змістових ліній: предмети і явища оточую­чої дійсності - предметний світ, картини, музичні і літературні твори - світ мистецтва, отримання задоволення - психічне «Я», краса природи - природа планети Земля. Все вищезазначене дає змогу виокремити дві чіт­ко виражені форми активності особистості: отри­мання задоволення від слухання та розглядання - емоційно-ціннісна форма активності; слухання, роз­глядання, спостереження, тобто процес пізнання - пізнавальна форма активності. Як бачимо, корекційний і загальноосвітній блок нерозривно пов'язані між собою, що, в свою чергу, забезпечуватиме цілісний, комплексний, інтегрова­ний підхід до подолання порушень мовлення. Отже, пропонуємо таблицю орієнтовного пла­нування, що містить як загальноосвітні навчально-виховні завдання, передбачені Базовою програмою «Я у Світі», так і корекційно-розвивальні, необхід­ні для подолання мовленнєвих вад у дошкільників п'ятого року життя.




Автор: Ю. В. Рібцун, кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник
лабораторії логопедії Інституту
спеціальної педагогіки НАПН України

Науково-методичний журнал "Логопед", квітень 2011

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити