Головна Дизартрія Комплексна корекційна логопедична робота при спастичній дизартрії
Комплексна корекційна логопедична робота при спастичній дизартрії
Вівторок, 10 травня 2011, 15:26

Логопедична робота в нашій почат­ковій школі є невід'ємною частиною загаль­ного корекційно-освітнього процесу. Робота логопеда неможлива без співдружності з вчителями, інструкторами ЛФК, лікарями, масажистами, медперсоналом, батьками, вихователями, психологами. Цей взаємо­зв'язок забезпечує планомірну, система­тичну, динамічну, комплексну корекційно-логопедичну допомогу дітям з вадами опорно-рухового апарату.

 

Логопедична робота проводиться кож­ного дня в спеціально обладнаному кабінеті індивідуально і за підгрупами. Корекційна логопедична робота при спастичній дизартрії починається з комп­лексного психолого-неврологічного обсте­ження, знайомства з протоколом КМПМПК, обов'язковою бесідою з батьками, вивчення логопедичної картки, яку почали вести ще в дитячому садку (якщо дитина відвідувала групу в ШДС «Мрія»). Одержані дані фіксуються в шкільній логопедичній картці, складається перспективний індивідуальний план роботи для формування нових навичок вимови в дітей зі спастичною дизартрією. При цьому обов'язково враховується закріп­лення вже набутих навичок правильного мовлення, що дає можливість спрогнозувати близькі перспективи логопедичного впливу.


Такий диференційний підхід полегшує вибір ефективної логопедично-корекційної методики, а медикам закладу дозволяє підібрати відповідний медикаментозний фон, раціональне використання масажу, вправ ЛФК, фізіо-, фітотерапії. При цьому суворо враховується про­відний неврологічний синдром, використо­вується досвід співробітників закладу щодо реабілітації рухових і мовленнєвих порушень. Це дає можливість реалізувати завдання логокорекції стосовно подолання або послаблення вад вимови, формування повноцінного мовленнєвого спілкування дитини, розвитку всіх її мовленнєвих систем. Протягом усіх років навчання дитини із спастичною дизартрією ведуться спосте­реження та уточнюється зміст комплексного корекційно-логопедичного впливу, його якість і ефективність.


При спастичній дизартрії корекційна логопедична робота проводиться у комп­лексі заходів, направлених на мобілізацію всіх потенційних можливостей дитини, готуються необхідні підвалини для успіш­ного проходження дитиною шкільної програми. Відомо, що існують особливі сензитивні періоди для навчання дитини. Сензитивний період для розвитку мовлення дитини - від 1,5 до 3 років. Тому під час роботи з учнями початкової школи вико­ристовуються дещо інші технології, пов'я­зані не лише зі стимуляцією розвитку мовленнєвих здібностей, зокрема це прийо­ми свідомого впливу на мовленнєвий і психічний розвиток учня з метою усвідом­лення ним своїх мовленнєвих недоліків. В дитини виховується бажання пози­тивної цільової боротьби з труднощами, що виникають в її мовленнєвому розвитку.


Для того, щоб навантаження на логопе­дичних заняттях занадто не обтяжували ди­тину, використовуються фармако-, фіто-, фізіо­терапія та робота на приборі «Поліфонатор-ПФ-03-01»- Успішне заняття залежить від створення позитивного емоційного ставлен­ня дитини до логопеда і до заняття в цілому. Використання мовленнєвого трена­жера «Поліфонатор-ПФ-03-01», відпрацювання навичок організації дихання, фонації, артикуляції, темпу і відповідного ритму мов­лення, просодики. Для цього розробляються перфокарти з картинками-символами, що дозволяють автоматизувати етап настройки прибору і вивільнити час для заняття. Тренування мовлення відбувається за рахунок звукового, тактильного, візуального зв'язку. Тренінг на приборі покращує силу видоху, його інтенсивність, фонацію, допомагає перевіряти стан сформованості мовленнєво-моторної сфери. Використання електрогідропом'якшувача повітря для аромотерапії допомагає в загальній релаксації, дає відчуття ком­форту, викликає мимовільну функціональну активність. Використання сольового аплікатора (сухе тепло) дозволяє розслабити м'язи шийно-комірцевого відділу, м'язи рук, зробити заняття приємним, зняти м'язову напругу, покращити проведення нервових імпульсів і забезпечити більш повну роботу м'язів дрібної моторики артикуляційного апарату.


Медикаментозну корекцію для спас­тичних м'язів артикуляційного апарату невролог призначає індивідуально. Медпре­парати дитина приймає за 50-60 хв. до логопедичного заняття. Сольові аплікації, медпрепарати невро­лог призначає суто індивідуально, за умови, що дитина не має до них протипоказань і батьки дали згоду на фармакотерапію. Особливу увагу слід звернути на позу учня (сидячи чи лежачи) і її збереження протягом усього заняття. Для цього вико­ристовується спеціальне крісло, подушки, щоб патологічні тонічні рефлекси не прояв­лялися зовсім, чи їх прояв був мінімальним. Це дозволяє зняти м'язевий неспокій і напругу в допустимій мірі, щоб дитина перебувала в стані емоційного комфорту. Усі рухи організму й мовленнєва мото­рика мають однакові механізми. Для покра­щення рухової функції руки викорис­товуються комплекси активної та пасивної гімнастики з обов'язковим підключенням сенсорних і мовленнєвих функцій. Звер­тається увага на розслаблення мускулатури рук шляхом точкового масажу, використо­вується сольовий аплікатор.


При спастичній дизартрії досягти рухливості мовленнєвих м'язів можна лише на фоні максимального розслаблення всієї мускулатури. У цьому допомагає пасивна гімнастика, масаж, теплові сольові аплікації, фіто-, фармакотерапія, вибір пози для заняття. Вибірково застосовується поза для масажу й пасивної гімнастики для диференційного включення м'язових груп мімічної та язикової мускулатури. Перед масажем лікар-невролог консультує про збереження чи відсутність шкіро-м'язової реакції в окремої дитини. Масаж починається з розслаблюючого поверхового погладжування шиї з боків згори і вниз. Після цього пасивні повороти голови (кругові рухи в повільному темпі за годинниковою і проти годинникової стріл­ки), виконується класичний масаж обличчя шляхом поверхових погладжувань, прийоми точечного масажу за методикою К. Семенової. Враховуючи характер порушення, вирішуються такі провідні завдання:


1. Формування і нормалізування мов­леннєвого дихання і фонації шляхом:

  • збільшення об'єму, сили, подовження видиху з наступною вокалізацією та розслаб­ленням;
  • формування диференціації вдиху й видиху через рот і ніс (слідкуємо, щоб під час вдиху дитина не закидала голову, не підіймала плечі, не напружувала мускулатуру органів дихання, міміки);
  • формування голосу, первинний виклик дзвінкої, сильної, тривалої фонації;
  • автоматизації сильного голосу, вклю­чення модуляційних відтінків у керований мовленнєвий потік;
  • тренінгу слухової уваги, розвитку фонематичного слуху, формування фоне­тичної системи мовлення.



2. Нормалізація стану функціонування органів артикуляції, подолання спастичного тонусу м'язів язика, губ, мімічної та жу­вальної мускулатури шляхом:

  • використання розслабляючого вибіркового масажу за методикою О. Новікової, класичного, точкового;
  • виконання пасивної гімнастики для губ, язика, мімічної мускулатури за загально­ прийнятою методикою для відпрацювання кінестетичних сприймань, необхідних для розвитку їх рухливості і активності з проявом свідомої опори на м'язи дитини (гімнастика проводиться руками чи шпате­лем). Кожний пасивний рух робиться тільки після того, як дитина спробує виконати цей рух активно і впевниться в його порушеному виконанні. Пасивні рухи виконуються серіями по 3-5 рухів. Перед цим дитині показують і пояснюють недоліки її рухів;
  • виконання активної гімнастики для тренінгу сили, рухливості, симетрії м'язів, точності, швидкості, повноти амплітуди рухів проводиться біля дзеркала під керів­ництвом логопеда. Комплекс вправ активної й пасивної гімнастики добирається інди­відуально, залежно від того, яка група звуків відпрацьовується. Включення руху від­бувається лише на фоні спокою лицьової та язикової мускулатури. Після виконання серії рухів необхідно повторно зняти напруження м'язів;
  • максимального включення аналіза­торів, актуалізації відчуттів різної модаль­ності, а також використання максимальної й різнопланової наочності. Допомагають у цьому зорове сприймання артикуляції, картинні символи звуків, диференційовані рухи язиком, опора на кінестетичні відчуття губ, язика, які утримуються в правильному положенні за допомогою зондів, шпателя, використання додаткових предметів (свічок, свистків, трубок тощо), опора на кінесте­тичні відчуття від рухів кисті, тактильні сприймання.



3. Розвиток тонких рухів пальців рук в ігрових вправах і в побуті (спочатку дії з більшими предметами, потім з дрібнішими):

  • корекція вимови поєднується з різними вправами, спрямованими на розвиток скоординованості, син­хронності рухів пальців рук;
  • удосконалення ручної мо­торики, відновлення можливості послі­довного скорочення й розслаблення м'язів руки, ліктя, кисті, пальців, їх плавного руху. Відтворення можливості керувати своїм м'язовим тонусом, щоб розлади мінімально заважали під час виконання трудових, побутових навичок. Розвиток точності й плавності рухів, необхідних для навичок письма.



4. При змішаному, складному мовлен­нєвому розладі логопедична робота прово­диться над мовленнєвою системою в цілому.


5. Увесь процес спрямовано на фор­мування, корекцію мислення, операцій аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, формування психічної актив­ності для навчання нових навичок звукової системи мовлення.


На кожному занятті треба прагнути досягти позитивних зрушень в мовленнєвій діяльності учня. По можливості усунути все, що заважає вільному спілкуванню, на­вчанню дитини. Засвоєні в логопедичному кабінеті правильні мовленнєві навички можуть зни­кати. У зв'язку з цим, довільному їх закріп­ленню в різних ситуаціях (вдома і в школі) допомагає ведення індивідуальних логопе­дичних зошитів, пропаганда й активне залучення до логопедичних занять усього персоналу школи і особливо батьків для відпрацювання етапів і механізмів закріп­лення правильних мовленнєвих навичок.



Автор: Ільєнко Т. А.,
вчитель-логопед спеціальної

школи-дитячого садка «Мрія»

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити