Головна Дислалія Логопедична робота при дислалії. Загальний огляд
Логопедична робота при дислалії. Загальний огляд
Четвер, 19 травня 2011, 18:03

Мовленнєва діяльність дітей формується у процесі пізнання навколишнього, спілку­вання з оточенням. Наслідуючи дорослих, дитина оволодіває мовою поступово і до 5-6 років, за умов нормального розвитку, в основному засвоює правильну вимову всіх звуків.



Проте є діти, в яких внаслідок захворювання, ослабленого здоров'я, аномалії в будові відповідних органів, несприятливого оточення та інших причин мовленнєвий розвиток відбувається з певним запізненням, або з відхиленням від норми. У дітей під впливом різних факторів формується, а згодом закріплюється неправиль­на, переважно спотворена артикуляція звуків. Найчастіше недоліки звуковимови сто­суються свистячих та шиплячих звуків, а також звуків [р], [л], [к], [р'], [л'], [к']. У більшості дітей дефекти вимови поширюються на звуки однієї фонематичної гру­пи — при мономорфній дислалії. Однак трапляються випадки, коли в дитини поруше­на вимова звуків двох-трьох фонематичних груп — при поліморфній дислалії. Спостерігаються різні відхилення у проявах мономорфної або поліморфної дислалії, а саме:


 

  • дитина зовсім не вимовляє звуків;
  • замінює один звук іншим;
  • спотворює звук (міжзубна, бокова вимова свистячих або шиплячих звуків, гор­танний звук [р] і ін.);
  • нечітко вимовляє окремі звуки.



Поряд з дефектами звуковимови інколи спостерігається недостатність фонематич­ного сприймання з відносно нестійким характером. Типовим є заміна і змішування фонем, схожих за звучанням і артикуляцією (шиплячих і свистячих; дзвінких і глухих; твердих і м'яких; [р] та [л]). У більшості випадків порушення поширюється тільки на яку-небудь пару звуків, наприклад: [с] — [ш], [ж] — [з], [ш] — [ч], [ч] — [ц], [л] — [р]. З дітьми, які мають нескладні порушення звуковимови, можуть успішно працювати вихователі, вчителі, батьки, старші члени родини після відповідного консультування. Корекційна робота проводиться у такій послідовності:


І етап — підготовча робота.

Проводяться ігри, вправи, які спрямовують увагу дитини на звуковий склад мови. її навчають прислухатися, впізнавати мовні і немовні звуки, розрізняти їх за тембром, висотою і силою голосу. У цьому допоможуть різноманітні логопедичні ігри, наприк­лад: "Впізнай за звуком" (немовні звуки), "Впізнай, кому належить голос" (зображення відповідних тварин), "Відгадай, в якому слові допущено помилку", "Добери малюнки до певного звука" тощо.


ІІ етап — постановка звука.

Розпочинається робота з відповідних підготовчих артикуляційних вправ для розвитку рухливості мовленнєвих органів. Артикуляційні вправи добирають з урахуванням мовленнєвого дефекту, наприклад, "лопаточка", "голочка", "трубочка", "годинничок", "коники", "гойдалки" та ін.

Ці та інші вправи розвивають артикуляційний апарат, сприяють покращенню робо­ти мовленнєвих органів, їх рухливості, динамічності, кращому і точнішому координу­ванню.
Після артикуляційної гімнастики проводиться робота над звуконаслідуванням (ди­тина повторює за педагогом певний звук), або механічною постановкою звука.


III етап — автоматизація вимови

Закріплення правильної вимови звуків проводять ізольовано, в складах, словах, скоромовках, чистомовках, віршах, потішках, насичених звуками, які вимагають корекції.


IV етап — диференціація звуків.

На цьому етапі звуки, які найчастіше змішуються ([с] — [ш], [з] — [ж], [ч] — [ц], [р] — [л] і ін.), діти порівнюють за артикуляцією, звучанням, смисловою функцією.


Автор: логопед Галина Барищук

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити