Головна Діагностика Організація роботи логопеда в молодшій групі для дітей із загальним недорозвитком мовлення
Організація роботи логопеда в молодшій групі для дітей із загальним недорозвитком мовлення
Неділя, 08 травня 2011, 19:45

Логопедична робота — важлива ланка комплекс­ного медико-педагогічного впливу, адже вона стимулює розвиток усіх психічних процесів, пе­редусім мовленнєвої функції, розширює комуніка­тивно-пізнавальну діяльність дошкільників через ос­новні способи організації їх життя — гру, заняття, ру­хову активність, спілкування з ровесниками та педа­гогом.


Організація роботи логопеда в молодшій групі для дітей із загальним недорозвитком мовлення потребує творчого комплексного підходу.

 

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України № 240/165 від 27.03.2006 р. про «Порядок комплектування дошкільних навчаль­них закладів (груп) компенсуючого типу» прийом дошкільників здійснюється керівником закладу про­тягом календарного року на підставі таких документів:

 

  • заява батьків або осіб, які їх замінюють;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • направлення місцевого органу управління освіти;
  • висновок психолого-медико-педагогічної кон­сультації (ПМПК);
  • медична довідка про стан здоров'я дитини та епідеміологічного оточення із зазначенням проведе­них щеплень;
  • висновок сурдолога (бажано).


Комплектація групи здійснюється відповідно до віку дітей (3—4 роки). Наповнюваність логопедичної групи для дітей четвертого року життя із ЗНМ становить 8—10 осіб. Тривалість перебування молодших дошкільників із ЗНМ у спеціальному дитячому закладі встанов­люється ПМПК залежно від мети: вивчення чи про­ведення цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи з урахуванням рівня мовленнєвого недороз­витку — строком на один рік.

 

У перші два тижні вересня логопед проводить діагностику стану сформованості мовленнєвих і немовленнєвих процесів у молодших дошкільників із ЗНМ. Для зручності проведення обстеження та фіксації отриманих результатів ми запропонували орієнтовний протокол педагогіко-психологічного обстеження молодших дошкільників. Зазначені розділи логопед може заповнювати як самостійно, так і у співпраці з психологом і вихователем. У відповідних графах педагог фіксує рівень виконан­ня завдань (виконано, не виконано, виконано з до­помогою). З урахуванням зазначених відомостей і показників заповнюється мовленнєва картка.


Основною формою корекційно-виховної роботи є логопедичне заняття, яке сприяє цілісному розвит­ку всіх компонентів мовленнєвої системи. Корекційно-розвивальні заняття (як індивідуальні, так і підгрупові) проводяться 5 разів на тиждень за розк­ладом, складеним логопедом з урахуванням музи­чних, фізкультурних занять та занять вихователів.

 

Навчання дітей четвертого року життя із ЗНМ можна умовно розділити на три періоди:


I період — вересень, жовтень, листопад;
II період — грудень, січень, лютий;
III період — березень, квітень, травень (чер­вень).


Підгрупові заняття проводяться з 3—4 особами. Тривалість підгрупових занять становить 10—15 хв і містить 2—3 завдання чи гри тривалістю по 4—5 хв. Підгрупи комплектуються як за рівнем недорозвит­ку мовлення, так і за ступенем психофізичного роз­витку, відповідно до завдань різних етапів навчан­ня. Склад підгруп протягом року може змінюватися залежно від конкретних завдань, мети того чи іншо­го періоду навчання та індивідуальної успішності кожної дитини. Тривалість індивідуальних занять не повинна пе­ревищувати 10 хв. Особливо на початкових етапах роботи логопеду корисно замінювати індивідуальні заняття живим спілкуванням з дітьми, брати участь в організації та проведенні режимних моментів, про­гулянок, що сприяє швидшому встановленню кон­такту з дошкільниками, налагодженню довірливих стосунків з кожною дитиною зокрема. На подаль­ших етапах навчання індивідуальні заняття прово­дяться з метою вироблення в дітей правильної арти­куляції.

Орієнтовний розклад логопедичних занять підгрупи:

I  заняття - 900 – 915;
II  заняття - 920 - 935;
III  заняття – 940 – 955;
індивідуальна робота з дітьми — 1000 — 1130.

 

Індивідуальні та підгрупові корекційно-розвивальні заняття проводяться в спеціальному приміщенні — логопедичному кабінеті, розміщення і площа якого мають відповідати інструкції про про­ектування спеціальних дошкільних закладів згідно з «Положенням про дошкільний виховний заклад Ук­раїни» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 688 від 1.09.1993 р.) та «Положенням про логопедичні пункти системи освіти» (затверджено наказом Міністерства освіти України № 135 від 13.05.1093 р.).


Документально-матеріальну базу логопедичного кабінету розрізняють за такими категоріями:

  • нормативно-правова;
  • навчально-методична;
  • обліково-статистична;
  • матеріально-технічна.


До нормативно-правової категорії належать доку­менти: Конституція України, закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Декларація прав людини, Конвенція про права дитини, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, положення «Про дошкільний виховний заклад України», накази Міністерства освіти і нау­ки України «Про затвердження Порядку комплек­тування дошкільних навчальних закладів (груп) ком­пенсуючого типу» тощо. Наявність таких документів не є обов'язковою, їх добір здійснюється на розсуд логопеда.

 

Навчально-методична категорія охоплює: фа­хові програми, навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій і статей тощо.


Обліково-статистична категорія містить такі до­кументи: перспективний план корекційно-віднов-лювальної роботи, книга обліку дітей із зазначенням діагнозу, картки мовленнєвого розвитку на кожну дитину, індивідуальна картка розвитку дитини (фор­ма № 26), план індивідуальної роботи та занять у підгрупах, книга аналізу результативності індивіду­альної корекційної роботи з дітьми, витяги з прото­колів ПМПК на кожну дитину, книга взаємозв'яз­ку між логопедом і вихователями групи, графік ро­боти, затверджений керівником закладу (відповідно до Інструкції про ділову документацію у дошкільних закладах № 32 від 30.01.1998 р.).


Ретельне ведення та чіткий розподіл докумен­тації дає змогу логопедові краще систематизувати здобуті дані та підвищити ефективність організації корекційного процесу. Протоколи та направлення ПМПК повинні відповідати кількості дітей у групі і зберігатися в директора ДНЗ. У книзі обліку дітей зазначаються дата народження дитини, номер про­токолу, діагноз та рекомендований період перебу­вання у ДНЗ. Мовленнєва картка заповнюється для кожної дитини індивідуально. У ній фіксуються ан­кетні та анамнестичні дані, дані спостережень, об­стеження моторної функції, дається загальна харак­теристика мовлення; докладно описується характе­ристика кожного аспекта мовлення. Заключними є висновки логопеда та перспективний індивідуаль­ний план роботи з кожною дитиною. Пропонуємо орієнтовну мовленнєву картку обстеження молод­ших дошкільників із ЗНМ (додаток). Вона зручна для користування тим, що не потребує численних записів, а наводяться лише окремі помітки. У графіку роботи логопеда зазначаються дні тиж­ня, час індивідуальних і підгрупових занять та етапи їх проведення. Його складає логопед і затверджує ди­ректор ДНЗ. Книга взаємозв 'язку логопеда з виховате­лями групи забезпечує послідовність і наступність ко­рекційної роботи. Логопед рекомендує ігри та впра­ви, бесіди, а також доцільні форми підготовчої робо­ти для закріплення навчального матеріалу як для підгрупових, так і індивідуальних занять, а вихова­тель фіксує у книзі результати їх проведення.


Перспективний план корекційно-розвивальної ро­боти логопед складає на весь навчальний рік. У ньому він зазначає види організаційно-педагогічної роботи та орієнтовні завдання на кожний місяць. Календарний план складають на кожний місяць у формі таблиці, де зазначають склад підгруп та ос­новні напрями логопедичної роботи. У плані підгру­пових занять фіксуються дата, тема і мета заняття, описується його хід із зазначенням форм і методів роботи. План логопед складає згідно із графіком підгрупових занять. У плані індивідуальної роботи вказуються дата, прізвище, ім'я дитини, тема занят­тя, ставиться помітка про його виконання (+/—), у разі потреби вдаються до приміток.


Книга аналізу результативності індивідуальної ко-рекційної роботи з дітьми ведеться з метою форму­вання загальних уявлень щодо динаміки розвитку молодших дошкільників. У ній двічі на місяць фіксуються основні індивідуальні корекційні завдан­ня, а в графі «Облік» — труднощі та досягнення кожної дитини. В індивідуальних зошитах дітей для домашніх зав­дань логопед записує завдання та ігри з метою закріплення навчального матеріалу вдома з батьками. Наприкінці року (протягом двох останніх тижнів травня) проводяться заключне обстеження, а також (у разі потреби) підготовка до комісії та написання характеристик. Звіт логопеда пишеться наприкінці навчально­го року. Його форму затверджує керівник закладу. У звіті зазначаються дата комплектації групи, роз­поділ дітей за діагнозами, кількість дошкільників відповідного стану мовлення (з повністю виправ­леним мовленням, значним поліпшенням, із не­значним прогресом у виправленні мовленнєвого недоліку), фіксується кількість дітей, залишених на повторний курс, а також тих, які вибули, із зазна­ченням закладу подальшого перебування (масово­го чи спеціального), підбиваються підсумки вико­нання перспективного плану. Звіти подають стар­шому логопедові, який у свою чергу передає зведе­ний звіт до районного чи міського управління освіти.


До матеріально-технічної категорії відносять: меблі, іграшки, посібники, ТЗН тощо. Отже, правильна організація корекційно-розвивальної роботи в умовах молодшої логопедичної гру­пи для дітей із ЗНМ, створення оптимальних умов для виконання загальноосвітніх і специфічних ко-рекційних завдань, застосування комплексного підходу у подоланні мовленнєвих вад забезпечить високі темпи загального та мовленнєвого розвитку дітей, надасть змогу використати всі компенсаторні можливості дошкільників і реалізувати прихований потенціал.

 

Автор: Юлія Рібцун

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити