Головна Діагностика До питання обстеження синонімічних засобів мови дітей із загальним недорозвиненням мовлення
До питання обстеження синонімічних засобів мови дітей із загальним недорозвиненням мовлення
Понеділок, 06 червня 2011, 15:49

Семантична обізнаність є одним із центральних питань мовлення та спілкування, а також мовленнєвого мислення (Л. С. Виготський, О. Р. Лурія, О. О. Леонтьєв, Є. Ф. Соботович та інші). Спілкування дитини за допомогою мовлення знаходиться у безпосередньому зв'язку з диференціацією словесних значень у її мовленні та їх усвідомленням. О. О. Леонтьєв зазначав, що абстрактне мислення може відбуватися тільки на основі словесних значень, понять та логічних операцій, тому що в значеннях представлена перетворена та згорнута в матерії мови ідеальна форма існування предметного світу, його якостей, зв'язків і відношень. М. І. Жинкін вказував на взаємодію мовлення та інтелекту саме за допомогою семантики, яка поєднує мовленнєві та інтелектуальні операції.



За умов нормального онтогенезу діти старшого дошкільного віку оволодівають такими лексико-семантичними категоріями як багатозначність, синонімія, омонімія, паронімія (А. М. Богуш, А. П. Грищенко, Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. И. Жинкін, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.). Розвиток семантичної системи мовлення дитини старшого дошкільного віку за своєю організацією наближається до лексико-семантичної системи дорослого. За умов нормального мовленнєвого розвитку та сприятливих умов виховання, активний і пасивний словник дитини збільшується дуже швидко як в кількісному так і в якісному плані (О. М. Гвоздєв, А. М. Богуш та інші). Для успішного навчання в школі діти старшого дошкільного віку повинні повністю оволодіти всіма системами мови, комунікативними вміннями та навичками, а також певним рівнем розвитку мовленнєвого мислення (А. М. Богуш, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, А. В. Запорожець, Ф. А. Сохін, Є. Ф. Соботович, В. В. Тарасун, О. С. Ушакова, М. К. Шеремет, В. І. Ядешко та інші). Одним із показників порушення мовленнєвого розвитку є несформованість лексичних засобів мови різного ступеню вираженості, недостатність засвоєння смислової структури слова (лексичної семантики), що призводить як до неправильного використання слів у власному мовленні так і до їх нерозуміння в цілому (Р. Є. Лєвіна, Є. Ф. Соботович, І. Т. Власенко, Р. І. Лалаєва, Л. Ф. Спірова, Н. В. Серебрякова, С. М. Заплатна, Л. Б. Халілова та ін.).


Для успішного засвоєння навчальних шкільних програм із предметів мовного циклу і, зокрема, лексичних понять із розділу "лексикологія", діти з загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) повинні оволодіти достатнім рівнем розвитку лексичної семантики. У зв'язку з цим певний інтерес представляє встановлення залежності між лексико-семантичного розвитку від рівня недорозвинення мовлення дошкільників. Своєчасне виявлення відхилень у засвоєнні лексичної семантики є важливою ланкою у логопедичній роботі з даною категорією дітей. Відхилення у формуванні лексичної семантики у дітей із ЗНМ проявляється досить грубо, їх виявлення потребує розробки спеціальних методик дослідження. З цією метою нами була розроблена методика виявлення порушень у формуванні різних типів лексичних значень і використання мовленнєвих навичок дітьми із ЗНМ Ш рівня. Оволодіння лексичною системою мовлення неможливе без практичного засвоєння її синонімічних засобів вираження. Діти повинні опанувати вмінням виділяти, спів ставляти, використовувати слова, що є близькими або тотожними у мовленні за значенням, але по-різному позначають одне і те саме поняття (Є. Ф. Соботович, М. П. Федоренко, Л. І. Трофименко та інші.). Синоніми виконують функцію уточнення та заміщення слів, що різняться одне від одного відтіночними значеннями. Вони збагачують мовлення, додають яскравості, допомагають уникнути одноманітності. Чим більше в словнику дитини синонімів, тим ширші, виразніші можливості її мовленні.


Під час добору мовленнєвого матеріалу для дослідження ми виходили з того, що лексичні синоніми - це слова однієї частини мови, які за своїм значенням повністю або частково співпадають. Синоніми розрізнюються за емоційно-експресивним забарвленням і сферами вживання. Одиницею смислового співставлення лексичних синонімів виступає елементарне значення слова, його лексико-семантичний варіант. Тому багатозначне слово може входити водночас до декількох синонімічних рядів (парадигм). Добір мовленнєвого матеріалу для дослідження здійснювався з урахуванням вимог нині діючих програм, або методичних рекомендацій з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Використовувалась лексика з художніх творів, що рекомендовані програмою (А. М. Богуш, Н. Я. Дзюбишина-Мельник та інші). З метою дослідження розуміння та використання лексичних синонімів дітьми з ЗНМ нами було розроблено діагностичний комплекс завдань.


1. Визначення рівня свідомого ставлення до семантичного аспекту слова.


1.1.    Відбір слів, близьких за значенням.

Мовленнєвий матеріал - 15 серій слів, по 3 слова в кожній серії. Слова відносяться до різних частини мови: іменників, дієслів, прикметників. Іменники: тато, мама, батько. Дієслова: грати, вчити, розважати. Прикметники: запашний, барвистий, ароматний. Процедура та інструкція. Пропонується підібрати слова, близькі за значенням. Кожна серія слів читається дитині два рази.

Допомога:

 

  • експериментатор дає вербальний зразок виконання;
  • експериментатор опрацьовує одну серію слів разом з дитиною.



1.2.    Об'єднання слів, близьких за значенням (передбачається 2 варіанти).

Мовленнєвий матеріал до  1  варіанту -15 серій слів, по 4 слова в кожній серії. Іменники:  гнів, правда, лють,  істина.  Дієслова:  бігти, глядіти,  мчати, дивитись; Прикметники: сміливий, хоробрий, смішний, потішний. Процедура та інструкція. Експериментатор називає 4 слова (1 серію) та пропонує дитині об'єднати слова за змістом в 2 групи. Кожна серія слів називається експериментатором 2-3 рази.

Допомога:

  • експериментатор дає зразок виконання завдання без детального пояснення;
  • експериментатор виконує завдання разом з дитиною в такій послідовності: називає одне з слів синонімічної пари і пропонує дитині підібрати до нього слово, близьке за змістом; аналогічно розбирає слова з другої синонімічної пари; об'єднує слова в дві групи.



Мовленнєвий матеріал до 2 варіанту - 15 серій слів, по 5 слів в кожній серії. Використовується поданий вище стимулюючий матеріал, але синонімічні пари компонуються в іншому порядку. До кожної серії слів додавалося ще одне - конфліктне (зайве) слово. Наприклад. Іменник: мама, тато, малюк, дитина, мати. Дієслова: іти, крокувати, спати, бігти, мчати. Прикметники: сміливий, спритний, хворий, хоробрий, проворний. Процедура та інструкція. Експериментатор пропонує прослухати слова (2-3 рази), об'єднати їх за змістом в дві групи, визначити зайве слово. Допомога: а) експериментатор дає зразок виконання завдання; б) експериментатор разом з дитиною виконує завдання в такій послідовності : дитина підраховує кількість названих слів; експериментатор називає одне з слів синонімічної пари, до якого дитина добирає слово, близьке за значенням; аналогічно розбираються слова другої синонімічної пари; визначається конфліктне слово.


2. Виявлення уміння підбирати і аналізувати слова, що виступають як взаємозамінні елементи висловлювання і є тотожними одне одному за значенням.


2.1.Розуміння і використання синонімів.

Мовленнєвий матеріал - 45 слів з конкретним і абстрактним значенням, що відносяться до різних частин мови. Основним критерієм відбору слів була частота їх вживання в знайомій дітям лексиці. Іменники: діти, замазура, водій, вогонь, свобода, розваги, лікар, успіх, чарівник, дощ, собака, солдат, хуртовина, доброта, друг. Дієслова: працювати, сердитись, роздягати, пустувати, тривожити, слухатись, сміятись, посилати, ламати, перемагати, плакати, любити, кричати, вигадувати, дозрівати. Прикметники: великий, веселий, гарячий, чесний, добрий, ласкавий, злий, вродливий, сумний, чистий, сміливий, старший, старанний, ввічливий, розумний. Процедура та інструкція. Пропонується підібрати до кожного слова інше, яким дане слово можна замінити.

Допомога:

 

  • експериментатор дає взірець відповіді, в разі необхідності розбирається слово за значенням і обґрунтовується добір іншого, синонімічного слова.
  • оцінювання: завдання вважається виконаним, якщо дитина може підібрати хоча б один синонім до кожного слова.



2.2. Розрізнення синонімів за емоційно-експресивним забарвленням та сферами вживання.

Мовленнєвий матеріал: 15 серій слів, по 3 слова в кожній серії. Іменники: бесіда, балачка, розмова, бій, сутичка, битва; спека, жарінь, задуха; дружба, приязнь, товаришування; край, країна, держава. Дієслова: бігти, мчати, гнати, плакати, ридати, голосити; веліти, наказувати, повелівати; лякати, страхати, жахати; сміятись, реготати, хихотіти. Прикметники: святковий, урочистий, величний; бідний, небагатий, злиденний; великий, величезний, гігантський; маленький, невеличкий, мацюпісінький; сміливий, хоробрий, відважний. Процедура та інструкція. Пропонується розташувати синоніми за зростаючим або зменшуваним ступенем якоїсь ознаки (градація синонімів).

Допомога:

 

  • експериментатор дає вербальний зразок виконання завдання;
  • експериментатор називає одне слово з синонімічного ряду з найбільшим або найменшим ступенем якоїсь ознаки і пропонує дитині відповідно продовжити ряд слів.



3. Поєднуваність лексичних синонімів.


Поєднуваність слів щільно пов'язана з розумінням їх лексичного значення . Для вибору адекватних лексичних засобів  недостатньо розуміння семантики мовних одиниць, необхідні знання особливостей поєднуваності слів. Ці знання дитина отримує в процесі мовленнєвого досвіду. Зазначимо, що сформованість лексичної поєднуваності слів є одним із показників рівня лексичного розвитку. В основі поєднуваності слів полягають відносини їх синтагматичної залежності. Поєднуваність слів виявляється в процесі аналізу контексту словосполучень і речень. Для виявлення розуміння та використання лексичної поєднуваності слів - синонімів пропонувалось три типи завдань.


3.1.    Підбір до поданого іменника відповідного прикметника або дієслова з ряду запропонованих прикметників і дієслів.

Мовленнєвий матеріал - 27 синонімічних пар, що являють собою сполучення прикметника з іменником і дієслова з іменником. Сполучення іменників з прикметниками: карі, коричневі ( очі, портфелі); тривалий, довгий (час, волосся); гарячий, жаркий ( день, плита); важка, тяжка ( хвороба, задача); широка, простора (стежка, приміщення ); мілкий, маленький (сніг, хлопчик); рум'яний, червоний (ніс, щічки, стрічка, яблуко);сивий, сизий, сірий (голуб, пляма, волосся). Словосполучення дієслів з іменниками: зачинити, заплющити, закрити (двері, очі, рот);взути, одягти, запнути (туфлі, пальто, хустку); кивати, махати (головою, рукою). Процедура та інструкція. Експериментатор називає іменники і пропонує дитині їх запам'ятати. Після цього називає прикметники або дієслова. Дається завдання скласти пари слів, тобто підібрати до іменника відповідний прикметник або дієслово. Кожну серію слів експериментатор повторює два-три рази.

Допомога:

  • експериментатор дає вербальний зразок відповіді;
  • експериментатор складає по одній серії слів разом із дитиною;
  • задаються додаткові навідні запитання, наприклад: Очі (які?) коричневі чи карі? Руками можна махати чи кивати?



3.2.    Відбір  із двох  запропонованих  синонімічних словосполучень такого, що найбільше відповідає мовленнєвим нормам.

Мовленнєвий матеріал - всі вище вказані словосполучення (27 синонімічних пар слів). Процедура та інструкція. Експериментатор називає синонімічні словосполучення і пропонує вибрати правильне. Допомога: експериментатор називає альтернативні словосполучення і пропонує дитині визначити, яке з словосполучень краще звучить. Наприклад: Як краще сказати? Щічки червоні або щічки рум'яні? Яблуко червоне чи рум'яне? Будь - який інший вид допомоги не використовується. Фіксуються всі відповіді дитини.


3.3.    Пояснення значення слів із синонімічних пар.

Мовленнєвий матеріал - вище вказані словосполучення. Процедура та інструкція. Експериментатор називає словосполучення і пропонує пояснити значення кожного слова. Допомога не надається. Фіксуються всі відповіді дитини. Оцінка рівня сформованості навичок використання лексичних засобів мовлення дітьми з ЗИМ здійснюється за чотирма рівнями. Високий рівень - дитина виконує завдання самостійно або за вербальним зразком, поданим експериментатором без додаткових пояснень. Достатній рівень - дитина виконує завдання за аналогією, спираючись на допомогу експериментатора. Середній рівень - дитина припускається багатьох помилок під час виконання завдання. Низький рівень - не може використати запропоновану допомогу або зовсім не розуміє завдання.


Таким чином, розроблені нами завдання склали валідну та надійну систему діагностики. Запропонований комплекс діагностичних завдань дозволяє встановити сформованість навичок використання синонімічних засобів в мовленні, визначити рівень мовленнєвого розвитку дитини.




Автор: Світлана Заплатна

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити