Головна Алалія Особливості формування фонетико-фонематичної системи мовлення
Особливості формування фонетико-фонематичної системи мовлення
Понеділок, 06 червня 2011, 16:00

Одним з найбільш важких дефектів, що спостерігаються при моторній алалії, є дефекти формування звукових образів слів.


Діти, правильно сприймаючи явища, розуміючи значення слів, не можуть назвати їх при достатніх артикуляторних (моторних) можливостях. Про це свідчить той факт, що більшість або всі звуки можуть виголошуватися ізольовано або в складах мимоволі. Проте ці можливості не реалізуються при наслідуванні і, особливо, в довільній мові на мовному знаковому рівні, тобто при назві слів. У дітей не формуються «знання» про те, яким набором фонем позначається те або інше смислове поняття, тому навіть в умовах спеціального навчання мова дітей з моторною алалією тривалий час складається з декількох звуконаслідувань, лепетних слів. Причому, навіть і цими словами діти, як правило, в своїх іграх і повсякденному мовленні не користуються, тобто для них характерне зниження мовленнєвої активності. Відомо, що всі діти проходять етап лепетної мови. У нормі він продовжується від 10 місяців до 1 року 8—10 місяців. Цей період може складати у дітей з порушеним інтелектом і затримками психічного розвитку до 3-3,5 років. Але надалі і ті та інші діти опановують звукову систему рідної мови, тобто до 5—6 років звукові образи слів є у них в цілому сформованими, і якщо вони допускають помилки, то лише окремі фонетичні елементи мови — тобто неправильно виголошують найбільш складні по біомеханіці звуки мови. На пізніх етапах розвитку мови і у дітей з моторною алалією можуть бути такі помилки. Проте специфічні особливості порушень засвоєння звукової системи мови у дітей з моторною алалією виявляються в іншому: уміючи відтворювати майже всі звуки рідної мови, діти не можуть тривалий час називати слова. Надалі звані ними слова є різко деформованими з боку як звукової, так і складової структури.


Так, багато авторів відзначають, що при відтворенні звукового складу слова в моторних алаліків можуть спостерігатися наступні помилки: опускання звуків слова — «трато» (трактор), бабан (барабан), уподібнення звуків — «полсолнух» (соняшник); перестановки, додавання в слова зайвих звуків, внаслідок чого рухова структура слова навіть ускладнюється: «коньски» (ковзани), «вовцы» (вівці); заміщення одних звуків іншими: «шубака» (собака), «месвед» (ведмідь), «татик» (фантик). Характерно, що заміни одних звуків іншими є вельми всілякими, хаотичними і нестійкими, тобто один і той же звук кожного разу може відтворюватися по-різному: «жук-зук-люх, зима-лима-жиму-німа». Такій нестабільності у відтворенні звукового складу слова не наголошується ні при яких інших дефектах: при дислалії, дизартрії, ринолалії мають місце стійкі заміни одних звуків іншими, простішими по біомеханіці (р — л, шиплячих, — свистячими) або стабільна спотворена вимова звуків (ротацизм, сигматизм і так далі).


Цікаво, що звук-замінник може бути складнішим по артикуляції, чим замінюваний звук. Все це свідчить про те, що для дітей з моторною алалією характерні не фонетичні (артикуляційні) порушення, а мовна скрута — у них не формуються в цілому уявлення про фонемний склад слів. Тому слова кожного разу називаються по-різному. Ізольовані ж звуки або склади можуть при цьому відтворюватися без якої-небудь скрути. Внаслідок цього робота по постановці звуків у цих дітей абсолютно безглузда і навіть шкідлива. Значні утруднення мають діти з моторною алалією і при відтворенні складової структури слова. Характерні помилки, що зводяться до укорочення складової структури слова. Сюди відноситься скорочення числа складів в слові: «у» — качка, «лу» —    рука, «усо» — колесо, «вырат» — виноград.


Скорочення складової структури слова тривале і стабільно тримається в мові дітей з моторною алалією. Дитя, що нормально розвивається, до 4 років опановує 3—4 складні слова. При інших мовленнєвих дефектах теж є порушення складових структур слів, наприклад при дизартрії. Але в дизартриків ці дефекти наголошуються при вимовленні складних у фонетичному відношенні слів зі збігом приголосних звуків, в моторних же алаліків — навіть при відтворенні простих слів. Іншою характерною особливістю спотворення складової структури слова є уподібнення складів усередині слова, а також перестановка складів: тротуар — «тутуар», розкладушка —«раскрадушка». До сказаного необхідно додати, що засвоєння складової і звукової структури слова є настільки важким для моторних алаліків, що незрідка викликає дезорганізацію всього звукового і складового складу слова, внаслідок чого вони є абсолютно невпізнанними. Характерно те, що порушується не лише самостійна назва слів, але і їх повторення вслід за педагогом. Наводимо як ілюстрацію зразки назви слів дітьми з моторною алалією і дизартрією.

 


Утруднення в правильному відтворенні звукової і особливо складової структури слова виявляються дуже стійкими навіть у дітей, значно просунутих в своєму мовленнєвому розвитку.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити